Векнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Векнути, -ну, -неш, гл. Издать звукъ: ве. З усього маху стусонула Колісника міжи плечі, той векнув. Мир. Пов. II. 69.