Биндочка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Биндочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бинда. 2) Косоплетка. Гол. Од. 50.
Сучасні словники
- БИ́НДОЧКА, и, жін., діал. Зменш. до би́нда. Угорі, під хмарами, гуде літак.. Це розвідувач. Біплан з білими биндочками на крилах (Микола Трублаїні, I, 1955, 54); Срібляста биндочка Прута кривульками порізала зелені береги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 196).
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 166.
