Бидло
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Бидло, -ла, с. 1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. ІІ. 232. 2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане! 3) Падаль. Ув. Бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Бидло
Бидло (пол. bydło) — зневажлива назва, яку вживала шляхта Речі Посполитої стосовно кріпаків чи людей нижчих верств суспільства взагалі, дослівно — «худоба». В останньому значенні використовується досі.
Бидло — давня узагальнена назва всіх свійських форм (порід) Bos taurus, велика рогата худоба.
«Бидло» — п'єса з циклу «Картинки з виставки» М. П. Мусоргського.
«Бидло» — пісня з альбому «Щасливої дороги» гурту Брати Гадюкіни.
