Безувір

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К, ДН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. См. Бузувір.