Безличний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Безличний, а, е. Безстыжій, неприличный. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЕЗЛИ́ЧНИЙ, а, е, діал. Безсоромний, безстидний. [Матрона (соромливо закриваючись):] Матрона варвара цілує! Ганьба! ..[Патрицій:] А чоловік стоїть і — хоч би слово! Безлична секта... (Леся Українка, 11, 1951, 539); Нагнічений і злобний погляд ще раз прошив водяві, безличні очі (Яків Качура, II, 1958, 330).
Словник української мови за редакцією Б. Д. Грінченка
БЕЗЛИ́ЧНИЙ, а, е. Безстыжій, неприличный. Шейк
Лексикон львівський
БЕЗЛИ́ЧНИЙ — безсоромний, нахабний = безвстидний
Словник чужослів Павла Штепи
БЕЗЛИ́ЧНИЙ — безсоромний, брехливий, злочинний, лиходійний, ниций, падлючий, підлий, підступний, безсовісний, ординарний, грубий.