Баб’ячий
Баб’ячий, -а, -е. 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб’ячі звичаї. 2) По баб’ячий, по баб’ячому. Він чисто по баб’ячий тупця по хаті. Левиц. І. 478.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Прикметник до баба 3. ◆ [X р а п к о:] Ця [Галька], здається, змогла б дати мені підпомоги. Та що? Не баб'ячих рук це діло Панас Мирний Такий, як у баби; властивий бабі, бабам. ◆ Зморшкувате баб'яче обличчя дідугана почервоніло від хвилювання Донченко
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Баб'ячий проклін — назва омели — мертвого зілля, яке використовувалося в магічних дійствах давніх українських віщунів, ворожбитів — волхвів.
Омелу, що й тепер росте на старих деревах-, найчастіше поблизу церков, давній жрець зтинав золотим серпом і вносив до храму. Очевидно, наші предки опоетизували омелу, пов'язуючи її з Бабою.
