Анахтема
Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АНАФЕМА, заст. АНАХТЕМА, и, жін.
1.Відлучення від церкви, прокляття. Сьогодня [сьогодні] в церкві анахтему співали (Словник Грінченка). Віддавати (піддавати) анафемі — проклинати, осуджувати, таврувати.
2.Уживається як лайливе слово. — А в мене ж мужики, то анафеми, .. антихристи! (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Один наш зайдиголова до району поліз.. та заблудив, анахтема (Остап Вишня, I, 1956, 420).
Словник іншомовних слів
АНАФЕМА, заст. АНАХТЕМА, гр., прокляття
1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття.
2. перен. > Прокльон.
Словник іншомовник слів
АНАФЕМА, заст. АНАХТЕМА, ж. (гр., прокляття)
1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням - довічного прокляття.
2. перен. > Прокльон.
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
АНАФЕМА, заст. АНАХТЕМА,
у Католицькій і Православній Церкві урочисте накладення відлучення; покарання цілковитим позбавленням участі в житті Церкви, призначається за найтяжчі провини.
Словник синонімів Полюги
АНАФЕМА, заст. АНАХТЕМА, - (відлучення від церкви) прокляття.
Орфографічний словник української мови
Ана́фема заст. Ана́хтема - іменник жіночого роду
Словник іншомовних слів Мельничука
Ана́фема заст. Ана́хтема (від грец. ανάθεμα – прокляття)
1. В християнстві відлучення від церкви з оголошенням довічного прокляття.
2. Переносно – прокльон.
Ілюстрації
|
|
|
