Аналой
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Аналойчик. Грин. III. 516.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник іншомовних слів
Аналой гр. у церкві - високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужебні книги тощо.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АНАЛОЙ, я, чол. У церкві — високий, з похилим верхом столик, на який кладуть ікони, богослужбові книги тощо. Отець Палладій сидів коло низького аналоя (Нечуй-Левицький, III, 1956, 365); Молодих обкрутили навколо аналоя, наділи їм вінчальні обручки (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 72).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
АНАЛОЙ(грец. analogion - підставка для книг), у православному храмі високий, з похилим верхом, вкритий тканиною столик, який використовують під час відправ при читанні Євангелії як кафедру та як підставку при викладенні для поклоніння віруючим хреста, богослужебних книг, ікон та ін. святощів.
Орфографічний словник української мови
Анало́й - іменник чоловічого роду
СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)
АНАЛОЙ і заст. аналогій, аналогіон, розм. налой Високий столик із похилим верхом, що його використовують як підставку для богослужбових книг, читаючи з них під час богослужінь, і на який також виставляють хрест із розп'яттям, святці або храмову ікону для вшанування вірними; розм. поставець
Ілюстрації
|
|
|
|
