Адресувати

Адресува́ти, -су́ю, -єш, гл. Адресовать. Желех.

Словник української мови

1. Посилати (лист, телеграму і т. ін.) на певну адресу. Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 116);
2. Писати адресу. Він.. завжди присилає мені все, адресуючи власною рукою (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 186);
3. Звертати, направляти до кого-небудь (мову, погляд та ін.). Вона.. чула всі слова, які він адресував Олі, співчувала йому в хвилини розчарувань (Павло Загребельний, Спека, 1961, 81).

Джерела

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації