Агу

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Агу́! меж. 1) = Аго́в. 2) Уже, вотъ, какъ вотъ. Агу, нашій Марусі трошки легше стало. Кв. І. 45. Агу, їй стало більше волі. Кв. І. 207. 3) Прочь! кишъ! (на гусей). Чи то не гуси, то пани! Дивися — в ирій полетіли. Агу! гиля! до сатани!.. Шевч. 520. 4) Подражаніе воркованію голубей. Каже голубка: «Агу! а ту забув, а другую здумав. Агу, а ту забув, а другую здумав!» Рудч. Ск. ІІ. 125.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

 АГУ виг. 
  1. 1. Уживається при відганянні птахів. Чи тоне гуси, то пани, Дивися, в ірій полетіли — Агу! гиля! — до сатани, До чорта в гості! (Тарас Шевченко, II, 1953, 98).
  2. 2. Уживається при звертанні до немовляти, щоб привернути його увагу, викликати усмішку, заспокоїти і т. ін. Агу! Івасю, агу, не плач! (Словник Грінченка).
  3. 3. Уживається при перекликанні в лісі, вночі і т. ін., щоб знайти або не загубити один одного; агов.
  4. 4. рідко. Використовується в значенні, близькому до от, от уже, аж ось. Агу! Троянцям легше стало, І тяжке горе з серця спало (Іван Котляревський, I, 1952, 159); Агу! нашій Марусі трошки легше стало (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 51).

    Ілюстрації

    4fdf3dc630097985e4f337534438d79e.jpg Depositphotos 36248853 xl-2015.jpg Rubric issue event 1519930.jpg

    Джерела та література