Іно

Іно, нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати. Чуб. III. 124.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ІНО — Інститути Народної Освіти Іно (Кочі) — містечко в Японії ІНО (ЙНО), діал.

1. присл. Тільки, лише. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама... (Номис, 1864, № 7152); — А скільки ж то, боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім'я велика... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 109).

2. спол. Тільки, як тільки. — Іно я наклала в тарілку пирогів і взялась сметану збирати, аж і паннунця над'їхали (Іван Франко, III, 1950, 431); Завтра, іно розвидниться, встане Харитя, нагодує маму.., візьме серп і піде в поле (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 15).

Історична сторона

Іно́ (грец. Ινώ) — дочка Кадма й Гармонії, друга дружина Атаманта, мачуха Фрікса й Гелли, яких вона ненавиділа.

Викликавши чарами велику посуху в країні, Іно зажадала принести обох їх (варіант: лише Фрікса) у жертву, щоб позбутися лиха. Перша дружина Атаманта Нефела врятувала своїх дітей, — дала їм золоторунного барана (див. Аргонавти). Від Атаманта Іно мала синів Мелікерта й Леарха. Переслідуючи Іно за те, що та виховала Діоніса, Гера зробила так, що Атамант у нападі люті вбив Леарха й хотів убити Іно та Мелікерта.

У розпачі Іно разом з Мелікертом кинулася в море, де стала морською богинею Левкотеєю, а Мелікерт — морським богом Палемоном. Культ Іно та Мелікерта був поширений на узбережжі Середземного моря.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BE_(%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F) http://sum.in.ua/s/ino