Цибуля
Цибуля, -лі, ж. 1) Лукъ, Allium Сера L. ЗЮЗО. І. 111. Таких, як ти, по сім за цибулю. Ном. Так любить, як собака цибулю. Ном. № 5079. 2) — жаб’яча. Раст. Scirpus Tabernemontanus Gmel. ЗЮЗО. I. 135. Ум. Цибулька. Цибульки під ніс дати. Ном. № 4176.
Зміст
Сучасні словники
Цибуля, і, жін.
1. Овочева городня рослина з їстівною цибулиною і їстівним трубчастим листям. — Борони боже... Лишимо й панові трохи земельки... на яку грядку, на цибулю, значить, чи що, щоб закришка була... та на крокет... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 390); — Та чого ти причепилася зі своїм сватанням? Потрібно воно мені, як собаці печена цибуля (Михайло Стельмах, I, 1962, 535); Галина поставила на стіл велику миску смачної юшки, заправленої.. цибулею (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 115); Бачу, як мати шарує, ..як прополює, прочищає цибулю-сіянку, і весь час зігнута, зігнута, ніби кланяється землі (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 144); Цибуля належить до тих рослин, які з давніх часів відомі своїми цінними поживними і смаковими якостями, а також використовуються в народній медицині з лікувальною метою (Український біохімічний журнал, XXVIII, 1, 1956, 11); // рідко. Головка цієї рослини; цибулина. Свікліцька повернулась з огорода [городу] й принесла тарілку перемитої місячної редьки та кілька цибуль з зеленим бадиллям (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 275); * У порівняннях. [Гострохвостий:] З цією не варт би й знакомитись [знайомитись], як я придивився при світлі: ніс як цибуля, а очі як у сови (Нечуй-Левицький, II, 1956, 485). ♦ Любити, як собака цибулю див. собака; [Хоч] по три (по сім) за цибулю [продавати] — дуже дешево, майже даром. — Наб'є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 415); — Та мене ж, мамо, хвалити бога, ніхто не об'їхав білим конем, — сказала дочка, — але, мамо, сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 13). 2. Входить у складені назви багаторічних трав'янистих цибулинних рослин родини лілійних. Білокорі берези оступили лісове болото із яскраво-зеленою жаб'ячою цибулею (Юрій Яновський, Мир, 1956, 144); Морська цибуля є найсильнішою отрутою для щурів, у той же час вона відносно безпечна для людей і сільськогосподарських тварин (Профілактика захворювань.., 1955, 128). 3. розм. Те саме, що цибулина 3. Шахтар», вслухається, як цокає велика «цибуля» перед Деригузом на столі (Петро Панч, I, 1956, 434); За величезний розмір і округлу хвостату форму ці годинники прозивали в народі «цибулями» (Юрій Смолич, V, 1959, 88).
Цибулялук цибуля-порей — бот. лук-порей
зб., од. зб. цибулина; (стеблина цибулі) цибок; П. кишеньковий годинник, дзигарик; цибулька.
Цибуляцибу́ля іменник жіночого роду
(хоч) по три (по сім) за цибу́лю, перев. зі сл. продава́ти. Дуже дешево, майже задарма. Сказать по щирій правді, моїх женихів хоч по сім за цибулю продавай на богуславському ярмарку, та й то ніхто не купить (І. Нечуй-Левицький); // Недорогий, дешевий. — Наб’є тебе пан як слід на дорогу та й викине на шлях, мов те паршиве цуценя. Таких, як ти, скільки завгодно: по три за цибулю! (А. Кримський).
як соба́ка па́лицю (ре́дьку, цибу́лю і т. ін.), зі сл. люби́ти, ірон. Уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (любити). Дід .. польську панщину любив, як собака цибулю (І. Нечуй-Левицький).
(-і) ж., письм. Поет Володимир Цибулько. Корнійчука, Олійника, Галана та інших товаришів оточили Маланюк, Ольжич, Самчук і п'яний Цибуля (В. Даниленко, Дзеньки-бреньки).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Квітка Матеріал з Вікіпедії
