Щириця

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Щириця, -ці, ж. Раст.: а) = Щир. Вх. Пч. І. 8. б) = Щирей. ЗЮЗО. І. 111. Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щириця, -ці, ж. Раст.: а) = щир. Вх. Пч. І. 8. б) = щирей. ЗЮЗО. І. 111.Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють. Шевч. 77.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩИРИЦЯ, і, жін. (Amaranthus, L.). Дикоросла рослина, бур'ян, що має соковите гіллясте стебло з густим суцвіттям; амарант. Кричать сови, спить діброва, Зіроньки сіяють, Понад шляхом, щирицею, Ховрашки гуляють(Тарас Шевченко, I, 1963, 29); Найбільш поширена щириця, яка має пурпурно-червоні стебла, зелене листя та звисаючі до землі хвостами темно-червоні суцвіття (лисячий хвіст) (Озеленення колгоспного села, 1955, 238). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 586.

Словник української мови

Щирець рцю, ч. Те саме, що щириця. На клуні, що стоїть близенько від житла, Буяє кропива та кро¬кіс шафрановий, І по току щирець розрісся пурпуровий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 205).


Матеріал з Вікіпедії

Щириця (щариця) або амарант(Amaranthus) — рід трав'янистих однорічних рослин родини Амарантові. Відомо 55 видів; в Україні — 9, бур'яни: Щириця звичайна (A. retroflexus) — бур'ян переважно просапних культур; Щириця лободовидна (A. blitum) — бур'ян городів, садів; Щириця біла (A. albus) росте на узбіччях доріг, насипів; Щириця розлога (А-нт розлогий) (A. oesberg) Однорічна красива рослина, висотою 70-80 см. Період цвітіння 8 тижнів. Суцвіття довгі червоного кольору. Характеризується лікувальними і вітамінними властивостями. Щириця є перспективною білковою культурою: урожайність її сягає 60 ц/га; білок заамінокислотним складом унікальний — він містить до 35% незамінних амінокислот; лізину в ній у 3-3,5 рази більше, ніж у білку пшениці; жирнокислотний склад близький до складуобліпихової олії; щириця багата на вітаміни, серед мінеральних речовин щириці є такі важливі мікроелементи, як кремній, цинк, мідь,магній.Продукти із щирицею здатні зменшувати токсичний ефект радіоактивного опромінення організму.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• щириця — і, ж. Дикоросла рослина, бур ян, що має соковите гіллясте стебло з густим суцвіттям; амарант … Український тлумачний словник • 2амарант — а, ч. Трав яниста рослина з родини щирицевих; деякі види вирощуються як декоративні; щириця, щир … Український тлумачний словник • 3щир — у, ч. Те саме, що щириця … Український тлумачний словник • 4щирець — I рцю/, ч. Те саме, що щириця. II рця/, ч., діал. Незайманий ґрунт. •• Щире/ць пісо/к чистий пісок … Український тлумачний словник • 5щирицевий — а, е. Прикм. до щириця … Український тлумачний словник • 6щурець — рця/, щурі/й, я/, ч., бот., зах. Щир, щириця … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Щириця.jpeg Щириця.jpg Щириця4.jpg ЩИРИЦЯ5.jpg Щириця6.jpg Щириця 3.jpg

Цікаві факти

ЩИРИЦЯ ЗВИЧАЙНА (AMARANTHUS RETROFLEXUS L.). Щирица запрокинутая (Amaranthus retroflexus L.).

Родина:

Щирицевих (Amaranthaceae Juss.)

Стебло пряме, опушене, розгалужене, висотою 20—150 см. Листки яйцеподібно-ромбічні. Коренева система стрижнева. Розмножується насінням. Цвіте у червні—вересні. Суцвіття волотеподібне, квітки зелені, дрібні. Плід — сім'янка, насіння сочевицеподібне, достигає у липні—жовтні. Репродуктивна здатність —1070 тис. насінин на одній рослині. Зберігає життєздатність в ґрунті до 40 років, період спокою 6—8 місяців. Проростає у межах температур 6—36°С, сходи з'являються з глибини не більше 3 см у квітні—липні.

===[http://www.alfachem.com.ua/ahroportal/harmful_objects/late_spring_d/amaranthus_retroflexus_l/

«Альфахімгруп»]===

Щириця звичайна - Amaranthus retroflexus L. РОДИНА ЩИРИЦЕВІ - AMARANTHACEAE Однорічний ярий пізній бур'ян. Стебло пряме, розгалужене, опушене, висотою 20-150 см. Листки яйцевидно-ромбічні або видовжено-ромбічні, чергові, на черешках. Квітки зібрані в густе коротке волотеподібне суцвіття зеленого кольору. Приквітки з довгим кінцевим вістрям, довші за оцвітину. Цвіте в червні – вересні. Корінь стрижневий, проникає у грунт на глибину 135-235 см, а в ширину на 75- 130 см. Плід – сочевицеподібна, блискуча, чорна сім'янка діаметром 1-1,25, товщиною 0,5-0,75 мм. Маса 1000 насінин 0,3-0,4 г. Розмножується лише насінням. Одна рослина утворює до 1 млн. 70 тисяч насінин, які достигають в липні – жовтні і зберігають життєздатність в грунті до 40 років. В рік достигання має низьку схожість в зв'язку з наявністю періоду спокою, що триває 6-8 місяців. Насіння краще проростає з поверхневих шарів грунту (до 3 см). Мінімальна температура проростання +6...+8°С, оптимальна +26...+36°С. Епікотиль дрібноволосистий. Гіпокотиль брудно-малиновий. Росте на полях, в садах та городах, особливо численна на вологих місцях. Поширена повсюдно, в посівах ярих просапних культур, часто є переважаючим видом. У південних посушливих областях поширені також щ. жминдовидна і щ. біла, які відрізняються від щ. звичайної лежачим розгалуженим стеблом довжиною 20-120 см. Для щ. білої характерна надзвичайно велика плодючість: одна рослина може дати до 6 млн. насінин. Обидва види є злісними бур'янами.