Нюхати

Нюхати, -хаю, -єш, гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку. Кв. І. 252.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Нюхати, -хаю, -єш, гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку. Кв. І. 252.(Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 573)

2. перех. і без додатка. Вдихати через ніс який-небудь занах. — Оце я.. задер свою кирпу вгору до неба та й нюхаю, чи не печуть млинців на небі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 351); Нюхає Лисичка — добра страва! Встромляє голову до горнятка, не йде голова! (Іван Франко, IV, 1950, 57); Задерши голову до сонця, еін кілька разів глибоко нюхає сухе зілля і вдоволено крутить головою (Олесь Гончар, III, 1959, 63); * Образно. Чмелів довгенько дуже слухав І землю носом рив і нюхав, 1 дуже жалібно стогнав (Іван Котляревський, I, 1952, 98).

3. перех. і без додатка. Вдихати в ніс лікарські, наркотичні і т. ін. засоби з лікувальною або якою-небудь іншою метою. Панів кріслі. Коло неї — сполохані, заспані покоївки, дають нюхати, ллють краплі в стакан (Степан Васильченко, III, 1960, 351); Дід Описько часто нюхав табаку з ріжка чорними ніздрями (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 95); Його шпортають ножем під ребра, він потрапляв в лікарню, нюхає наркоз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 417).

4. неперех., перен., розм. Вистежувати, вишукувати, розвідувати. — Значить, питання про зв'язкового партизанського штабу. Нехай твоя молодь — хлопці, дівчата, навіть школярі й пацапи скрізь пхають носи й нюхають... (Юрій Яновський, I, 1954, 158).

5. перех. і без додатка, перев. із запереч. не, перен., розм. Мати що-небудь, володіти чимось. Розділили панське поле між людьми, ..які, живучи на суглинку, зроду не нюхали орного поля (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 130); // Знати що-небудь, розумітися на чомусь. Виявилось, що ніхто з усієї бригади покрівельної справи й не нюхав (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 347); // Куштувати, пробувати (їжу або питво). Він, бідний, ..м'яса рідко й нюхав, а ковбаса хіба в сні часом йому приснилася (Іван Франко, IV, 1950, 83); — Сп'янів, чи що? — Ні, батьку, навіть і не нюхав (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 339). ♦ Нюхати порох: а) брати участь у косіших діях. Його командиром на зборах самі вибирали вони, бо нюхав не раз уже порох на димних дорогах війни (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 149); Досвідчене око фронтовика-окопника відразу ж відмітило, що все це тилові пацюки, які й не нюхали бойового пороху (Олесь Донченко, III, 1956, 138); б) мати досвід у чому-небудь. Ах, панове! Про трусість Мовчіть ви мені! Чи ви нюхали порох В життьовій війні? (Іван Франко, XI, 1952, 53).

Ілюстрації