Файний

Файний, -а, -е. Красивый; хорошій. Дівка файна. Гол. IV. 444. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. Гн. II. 48. (Мур) робив мій дядько, муляр був файний. Грин. ІІ. 94. Ум. Файненький, файнесенький. Собачка молоденька, файненька бігає. Грин. II. 74.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Файний, -а, -е. Красивый; хорошій. Дівка файна. Гол. IV. 444. Зобачив на високій горі дуже файну церкву. Гн. II. 48. (Мур) робив мій дядько, — муляр був файний. Грин. ІІ. 94., Ум. файненький, файнесенький.Собачка молоденька, файненька бігає. Грин. II. 74.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ФАЙНИЙ (-а, -е) крим.; схвальн. Вірний, надійний (про людину). БСРЖ, 619; СЖЗ, 105; ЯБМ, 2, 458. ■ Від укр. діял. файний - гарний, хороший.

Файний ФАЙНИЙ ГАРНИЙ. ФАЙНИЙ", а, е, діал.

1. Гарний. Гори наші, гаї наші, файна полонино, Нема ліпшої від тебе, наша Верховино (Коломийки, 1969, 47); Господар дому чемно запросив нас сідати. Тримався він з великою статечністю, мав рівну поставу. Добре поголений, одягнений у.. файний кептар (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 29); Баби хотіли переконатися, чи попадя молода, чи файна.. І тут вражіння [враження] було добре: попадя виглядала, як квіточка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 7); Недурно в його Карпатах такі файні співаночки співають про цей широкий край (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 223); Погода тут файна. Хоч часами вітер приносить дощі (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 406).

2. Добрий (у 5, 8 знач.). [Юрасик:] А в хаті наша баба умирає. У неї тиф... і лікаря немає. Допоможіть, у вас є файні ліки (Платон Воронько, Казка.., 1957, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 551.

Ілюстрації