Чаєчка
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЧАЄЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до чайка1. Геть понад морем, над хвилями синіми В'ються, не спиняться чаєчки білії (Леся Українка, I, 1951, 151); Десь пісня вирвалась в політ про чаєчку, оту, що в'ється над озером (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 344); — Потерпи, — каже [батько], — моя чаєчко біла, побідуй доки зможеш. Не винен я, що вже знаю, де нам правди шукати, й не каюсь, що полюбив революцію (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 15); * У порівняннях. Десь із глибини золотих плантацій [соняшників] білою чаєчкою виринула чиясь косинка... (Олесь Гончар, I, 1954, 458).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 264. Морфологічні та синтаксичні властивості чаєчка
Іменник, одухотворене, жіночий рід.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | чаєчка | чаєчки |
| родовий | чаєчки | ча́єчок |
| давальний | чаєчці | ча́єчкам |
| знахідний | ча́єчку | ча́єчки, ча́єчок |
| орудний | чаєчкою | ча́єчками |
| місцевий | на/у чаєчці | на/у ча́єчках |
| кличний | ча́єчко | ча́єчки |
Ілюстрації
|
|
|
|
