Чаєчка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:23, 4 грудня 2013; Gabrіela Stark (обговорення • внесок)
Чаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чайка.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 2 Тлумачення слова у сучасних словниках
- 3 ЧАЄЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до чайка1. Геть понад морем, над хвилями синіми В'ються, не спиняться чаєчки білії (Леся Українка, I, 1951, 151); Десь пісня вирвалась в політ про чаєчку, оту, що в'ється над озером (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 344); — Потерпи, — каже [батько], — моя чаєчко біла, побідуй доки зможеш. Не винен я, що вже знаю, де нам правди шукати, й не каюсь, що полюбив революцію (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 15); * У порівняннях. Десь із глибини золотих плантацій [соняшників] білою чаєчкою виринула чиясь косинка... (Олесь Гончар, I, 1954, 458).
- 4 Іменник, одухотворене, жіночий рід.
- 5 Ілюстрації
- 6 Медіа
- 7 Див. також
- 8 Джерела та література
- 9 Зовнішні посилання
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЧАЄЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до чайка1. Геть понад морем, над хвилями синіми В'ються, не спиняться чаєчки білії (Леся Українка, I, 1951, 151); Десь пісня вирвалась в політ про чаєчку, оту, що в'ється над озером (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 344); — Потерпи, — каже [батько], — моя чаєчко біла, побідуй доки зможеш. Не винен я, що вже знаю, де нам правди шукати, й не каюсь, що полюбив революцію (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 15); * У порівняннях. Десь із глибини золотих плантацій [соняшників] білою чаєчкою виринула чиясь косинка... (Олесь Гончар, I, 1954, 458).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 264. Морфологічні та синтаксичні властивості [ правити ] чаєчка
Іменник, одухотворене, жіночий рід.
Ілюстрації
|
|
|
|
