Брехати

Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Чуб. V. 81. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: щовечора на улицю махаєш: Мил. 104. В живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє хоч би моргнув вражий син. МВ. (КС. 1902. X. 142). Бреше, аж не постережеться. Ном№ 6947. Преніе на всі заставки. Посл. Щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = Гавкати. Собака бреше, вітер несе. Ном.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Брехака Брехало Брехання Брехати Брехач Брехачка Брехенька Брехливість Брехливий Брехливо Брехля Брехнути Брехня Брехтя Брехун Брехунівка Брехунець Брехунка Брехунчик Брехуняка Брехуха Брешко