Відтовкувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:58, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відтовкувати, -кую, -єш, сов. в. відтовки, -вчу, -чеш, гл. 1) Оканчивать, окончить толочь. 2) Отрабатывать, отработать толченіемъ. 3) Только сов. в. Отбить. Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята. Васильк. у.