Відтобурчити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:58, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = Видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.