Пасія
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:17, 2 грудня 2013; Дудар Олена (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Пасія, -сії, ж. 1) Пассія, особое церковное служеніе, совершаемое въ первыя 4 недѣли Великаго поста, по пятницамъ, и состоящее въ чтеніи страстныхъ евангелій. Левиц. Пов. 30. 2) Гнѣвъ, раздраженіе. Впав у пасію. Вспылилъ.
Сучасні словники
[1]
Заст. Любов, пристрасть. Розм. Предмет кохання, пристрасті; коханий, кохана. Стежив за нею тільки Микита, але він уже, здається, знайшов собі нову пасію (Федір Бурлака, О. Вересай, 1957, 173) Діал. Гнів. - Я таки вже комусь, для науки, поставлю язика навсторч рота! — в очах тінню шугнула пасія (Михайло Стельмах, I, 1962, 53).
