Билина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:14, 2 грудня 2013; Кондратенко Марина (обговорення • внесок)
Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Мет. 78. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Мет. 11. Ум. Билинка, билинонька, билиночка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках