Праліс
Зміст
Словник Грінченка
Праліс, -су, м. Дѣвственный лѣсъ. Над озером у пралісі густому сховались. Млак. 100. За лісом, за пралісом червоне теля риче. ЕЗ. V. 159.
Сучасні словники
Академічний тлдумачний словник української назви
ПРАЛІС, у, чол. Незайманий, предковічний,.густий ліс. Гори Карпати, сповиті в синяві мряки або непроглядні, густі праліси, синіють здалека (Ольга Кобилянська, I, 1956, 438); Холодний вітер, плутаючись у нетрях дрімучого пралісу, розповідав йому [Кобзареві] нові легенди Бескидів і Татрів... (Семен Журахович., Дорога.., 1948, 172); — Ото синіє врівень із горою Старий наш ліс, — почав я. — Справжній праліс. Там тільки й світла, що совині очі (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 110); Різновікові деревостани кленово-липово-дубових угруповань Качанівського лісопарку в багатьох місцях мають вигляд своєрідного пралісу (Український ботанічний журнал, XVIII, 1. 1961, 84); * У порівняннях. Очерети по Удаю — мов дикий праліс. Проростають буйно, хаотично (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 82).
[ http://slovnyk.ua Словник.ua]
праліс - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна відмінок однина множина називний праліс праліси родовий пралісу пралісів давальний пралісові,пралісу пралісам знахідний праліс праліси орудний пралісом пралісами місцевий на/у пралісі на/у пралісах кличний пралісе праліси
Ілюстрація
|
|
|
