Праця

Словник Грінченка

Праця, -ці, ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. Ум. Праценька. ЕЗ. V. 109.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРАЦЯ, і, жін.

1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд. Чесна праця — наше багатство (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 374); В праці на щастя і в битвах за мир Слався, російський народе! (Максим Рильський, III, 1961, 121); Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (Олесь Гончар, II, 1959, 61); Праця — основа життя і багатства суспільства, джерело внутрішнього зростання духовних якостей людини (Наука і життя, 9, 1960, 2); // Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил. Не літа зсушили тіло, а від праці помарніло (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 81); Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 87); // Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат. Береться [дід] шершавою рукою за стовбур груші, на яку з дуплянки просочуються тонкі пахощі давньої бджолиної праці (Михайло Стельмах, I, 1962, 244); // Робота думки, пам'яті. — Над книжками сиджу я, мов в кліти [в клітці], Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (Іван Франко, XIII, 1954, 119); // чого. Про рух, перебування в дії чого-небудь. Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків, а є тільки праця підошов і закаблуків (Михайло Стельмах, I, 1962, 240); // перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності. Його старий приятель усе ще був агітатором, газетярем, борцем у великій, всесвітній боротьбі праці з капіталом (Іван Франко, IV, 1950, 317); * Образно. Все тобі, медова земле, Все тобі, моя країно, Де смуглява ходить праця По оновлених полях! (Максим Рильський, II, 1960, 80). Бригада (колектив, цех і т. ін,) комуністичної праці — виробничий колектив, який узяв на себе зобов'язання жити й працювати по-комуністичному. Цілі підприємства і будови включаються в змагання за звання колективів комуністичної праці (Комуніст України, 6, 1960, 21); Герой Соціалістичної Праці див. герой; Людина (люди) праці — трудяща людина, трудящі люди. Ім'я В. І. Леніна — безсмертногоі генія революції — безмежно близьке, рідне і любиме для кожної людини праці (Український історичний журнал, 2, 1960, 8); Наукова організація праці — науково обґрунтована система заходів для піднесення продуктивності праці. Ще на світанку Радянської влади Володимир Ілліч Ленін неодноразово підкреслював величезне значення наукової організації праці для створення економіки соціалізму (Комуніст України, 10, 1966, 55); Праця над собою — підвищення своєї кваліфікації, освіти, свого кругозору. Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 25); Федотова з дитячих років виховувалась у родині великого Щепкіна, який привчив її до робочої дисципліни, до праці над собою (Мистецтво, 2, 1955, 5); Продуктивність праці — кількість продукції, що виробляється працівником за певну одиницю часу. Продуктивність праці — це основне джерело нагромадження наших багатств і поліпшення добробуту трудящих (Комуніст України, 2, 1969, 16).

2. перев. з означ. Трудовий процес певного фахівця. [Антоніо:] З конечності бере артист роботу, яку прийдеться. Навіть Аполлон узявся раз до мулярської праці (Леся Українка, III, 1952, 114); // Вид діяльності. Знаю, що праця чабанська.. не така, як дехто її собі уявляє (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 15); Тихо спить село, стомлене жнивною працею (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 359). За працею; В праці — виконуючи якусь роботу, в труді. Нині думаю стріти новий рік за працею з пером в руках (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 128); Дружба народів нам путь осявас, В праці зріднились і села, й міста (Максим Рильський, III, 1961, 305); Розумова праця — робота, яка вимагає витрат розумової енергії. — Люди розумової праці винайшли трактор (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 42); Фізична праця — робота, яка виконується із застосуванням м'язових зусиль. — Одні працюють лікарями, інші роблять у колгоспі, і ніхто з інтелігенції ще ніколи не дивився з презирством на людей фізичної праці. Це твоя вигадка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 43), ♦ Сізіфова праця див. сізіфів.

3. Певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку. Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи,., тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату (Марко Вовчок, I, 1955, 309); Життя твоє — щоденна праця на чужих людей, на чужих дітей... (Панас Мирний, І, 1954, 282); І йде учитель мій колишній, Василь Мефодьович Крючко, на працю в школу, як раніш (Володимир Сосюра, II, 1958, 373). Жити з праці рук своїх — заробляти собі на прожиття; чесно трудитися. Ви це самі добре знаєте, бо теж живете не з капіталів, а з праці рук своїх (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 311); Наймана праця — наймана робоча сила; трудящі, які працюють у когось за наймом. В нашу епоху, коли наука перетворюється в безпосередню продуктивну силу, інтелігенція [в каліталістичному світі] дедалі більше поповнює ряди працівників найманої праці (Комуніст України, 7, 1969, 24); Чужа праця — робота на когось. Зносить Гафійка красу і літа по наймах, зчорніє, зів'яне на чужій праці, як її мати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 42); Людині завсігди страшно збагнути, узнати, що за її життя завжди хтось платить кров'ю: чи то рідна матір, чи замучений чужою працею батько (Михайло Стельмах, II, 1962, 250).

4. Зусилля, напруження. Сказавши, круто повернувся [Турн] І камінь пудів в пять підняв; Хоть з праці трохи і надувся (Іван Котляревський, I, 1952, 293). Даремна (дарма) праця — уживається у знач. присудка для вираження впевненості у марності якихось зусиль. Дарма праця, пане-брате: Коли хочеш грошей Та ще й слави, того дива, Співай про Матрьошу... (Тарас Шевченко, І, 1963, 73); [Кассандра:] Благати владарку — даремна праця, вона не знає ні жалю, ні ласки (Леся Українка, II, 1951, 274); Докладати (докласти) праці до чого — витрачати на що-небудь фізичні або розумові зусилля. Вона покутила, що свекруха кривдить її в тому, до чого вона доклала багато праці своїх рук (Нечуй-Левицький, II, 1956, 295); Шкода праці — уживається у знач. присудка для констатації марно витрачених зусиль. А ви в ярмі падаєте Та якогось раю На тім світі благаєте? Немає! немає! Шкода й праці (Тарас Шевченко, I, 1963, 237); [Годвінсон:] Громада з добрості своєї замість хатини кам'яницю хоче для мене збудувать... Хоч я казав громаді: шкода праці... (Леся Українка, III, 1952, 23).

5. Матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності. Водай тебе, Івго, з твоєю правдою! Наробила була сим словом такого, що трохи вся твоя праця не пропала (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 289); Тепер художник непокоївся, що будинок зірвуть і вся праця його полетить у повітря (Олесь Гончар, III, 1959, 253); // Літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва. [Джонс:] Але ж ви певне збираєтесь продати вашу працю [скульптуру] кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка, III, 1952, 92); З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Природа .. мовлення, його функції та фізіологічні механізми висвітлені в ряді праць радянських психологів (Радянська психологічна наука.., 1958, 228); * Образно. Тут в кожній ягоді натхненна праця Струмує, як гаряча юна кров (Максим Рильський, III, 1961, 205). 6. Робота, функціонування машин і механізмів. Напружена праця мотора.

Словник синонімів

ПРАЦЯ робота, р. труд; (спільна) співпраця, співробітництво; (муляра) фах, професія; ФР. натуга, напруження <н. надувся з праці>; (митця) |ви|твір, (наукова) розвідка; (машин) функціонування, дія; (марна) ІД. Сізіфова праця.

Словник синонімів Полюга Л.

(певна діяльність) робота, діло, (здебільшого пильна) труд.

Ілюстрації