Ідея
Іде́я, іде́ї, ж. Идея. Європейські ідеї. Левиц. Пов. 153.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ідея
- Поняття, уявлення, що відбивають дійсність у свідомості людини та виражають ставлення її до навколишнього світу. [Заграничний політик:] Наші слова зробилися символами ідей, абстрактів, логічних процесів, а не чуття (Іван Франко, IV, 1950, 35); Ідея краси.
▲ Абсолютна ідея див. абсолютний.
- Основний принцип світогляду; переконання. На його [І. Франка] творах, в його ідеях виховалось уже ціле покоління (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Про москвофільську партію нічого й казати, — хто би там став у неї поступових ідей шукати (Леся Українка, V, 1956, 46); Ленінські ідеї, творчий, революційний дух ленінізму переможно крокують по земній кулі (Комуніст України, 7, 1963, 70).
- Думка про що-небудь, міркування з приводу чогось. — Мені здається, що система вогню з кількох мінометів, яку ми застосовували досі для траншей такого типу, може при деяких корективах давати набагато кращі наслідки.. — І почав [Брянський] розвивати свої ідеї (Олесь Гончар, III, 1959, 62); Ідеї миру глибоко оволоділи багатьма народами світу (Наука і життя, 2, 1960, 7);
// Задум, план, намір. Раптом він скочив на ноги. Блиснула щаслива ідея (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 409); Ідея була проста. На заводі про всяк випадок є недоторканний запас води. Насос подаватиме відти воду в бак (Микола Трублаїні, I, 1955, 136).
- Основна думка, що визначає зміст твору. Я знав одного поета, що склав собі афоризм: «Гарна рима — погибель для ідеї» (Леся Українка, V, 1956, 73); Ідея художнього твору — це головна думка про життєві явища, що їх змальовано в творі, остаточний висновок, до якого приводить читача художній твір (Українська література, 8 клас, 1957, 41).
Універсальний словник-енциклопедія
ІДЕЯ думка, поняття, уява; філософське поняття, яке означає вічний і досконалий прообраз певної речі (Платон), прототип усіх речей в свідомості Бога (св. Авґустин), загальні основи становлення (Г.Ґ. Геґель).
Словник синонімів
ІДЕЯ поняття, уявлення; думка, погляд, міркування; (проєкт) задум; (суть задуму) стрижень; (твору) <головна> думка; (винаходу) засада, принцип, суть. ІДЕЯ ідея; ж. (гр., початок, основа, первообраз)
1. Поняття, уявлення, що відбиває дійсність у свідомості людини і виражає її ставлення до навколишнього світу. 2. Основний принцип світогляду; переконання. 3. Думка про щось, міркування з приводу чогось, погляд на щось. 4. Основна думка, яка визначає зміст твору.
Словник іноземних слів
Анг. idea; (поняття) notion, concept, conception 1. I have a good idea. 2. I like your idea.
Нім. Idée
Пол. Idea
Кит. 想法
Грец. Ιδέα
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
• Ідея береться за основу того чи іншого процесу людської творчості. Ідея може бути істинною або хибною. Критерієм істинності ідеї є суспільно-історична практика.
• Термін «ідеологія» придумав у 1796 році француз Дестютт де Трасі, бажаючи запровадити нову науку про ідеї[2]. З цієї спроби нічого не вийшло, і над групою Трасі потішалися, особливо Наполеон, використовуючи слово «ідеолог» для осміювання людей, що марнують час на безплідні справи. Пізніше цей термін забули і тільки в 1845 році він виплив у праці Маркса і Енгельса «Німецька ідеологія» як сфера загальних ідей — «…мораль, релігія, метафізика і інша ідеологія»[3]. А в праці «До критики політичної економії» Маркс узагальнив його як «юридичні, релігійні, художні, філософські, словом ідеологічні форми»[4]. І вже потім, особливо в працях Леніна, ідеологія стала зброєю пролетаріату як методика класової боротьби, а точніше, набір лозунгів, що виправдовують репресивні дії «робітничої влади».
