Час

Час, -су, м. 1) Время, пора. Чуб. І. 4. З того часу ставок чистий заріс осокою. Шевч. В часі погоди бійся великої води. Ном. Час приходить умірати, нікому поради дати. Нп. Часгодина упливає, страшний суд ся приближав. Чуб. І. 220. Нема в його часу ані година. МВ. (О. 1862. III. 45). Вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. О. 1861. XI. 32. Час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. Харьк. г. Без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. Гол. IV. 483. В час. Вовремя. Чи в час, чи ні, діло розпочато. Полт. На час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. Нп. З часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. Сим. 235. Не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. Полт. Одного́ часу. Однажды. По часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. НВолын. у. По часі зроблю, а тепер нема коли. НВолын. у. Про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. Каменец. у. Тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. Рудч. Ск. У вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. Яко́го часу? Въ какое время? Дай, Боже, час добрий! Счастливой дороги! Ном. № 11368. 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Котл. НП. 350. Час їхати. МВ. (О. 1862. III. 52). Ойгоді ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. Часо́к, часо́чок. Чуб. V. 52. Приходь лиш, брате, на часок! Гліб. А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись! Шевч. 327.

Сучасні словники

Час — одне з основних понять фізики і філософії, одна з координат простору-часу, вздовж якої протягнуті світові лінії фізичних (матеріальних) тіл. Як фізична величина час здебільшого позначається літерою t, проміжок часу — літерою τ. Одиницею вимірювання часу в системі СІ є секунда, перелік інших одиниць приведений нижче. Як філософська категорія час, вочевидь, є невід'ємним атрибутом світу, він почався із народженням світу й зникне, коли світ добіжить кінця. У кількісному (метрологічному) сенсі поняття час має три аспекти: координати події на тимчасовій осі. На практиці це поточний час: календарний, обумовлений правилами календаря, і часом доби, обумовлений якою-небудь системою числення (шкалою) часу (приклади: місцевий час, всесвітній координований час); відносний час, часовий інтервал між двома подіями; суб'єктивний параметр при порівнянні декількох різночастотних процесів.

Історія

Історично основною одиницею для вимірювання коротких інтервалів часу була доба (часто кажуть «день»), рівні періоду обертання Землі навколо своєї осі. У результаті ділення доби на менші інтервали виникли години, хвилини і секунди. Походження поділу, ймовірно, пов'язано з дванадцятковою системою числення, якої дотримувалися древні. Добу ділили на два рівних послідовних інтервали (умовно «день» і «ніч»). Кожен з них ділили на 12:00. Подальший розподіл години сходить до шестидесятеричной системі числення. Щогодини ділили на 60 хвилин. Кожну хвилину — на 60 секунд. Для вимірювання триваліших інтервалів часу використовуються одиниці виміру «рік», «місяць» і «тиждень», що складаються з цілого числа діб. Рік приблизно дорівнює періоду обертання Землі навколо Сонця (приблизно 365 діб), місяць — періоду повної зміни фаз Місяця (так званому синодическому місяцю, рівному 29,53 доби). Тиждень, що складається з 7 днів, не має прямої астрономічної основи (хоча вона спочатку була прив'язана до округленої до цілого числа днів тривалості однієї з чотирьох фаз Місяця), однак широко використовується як одиниця часу. Десяткову систему вимірювання часу активно використовували тільки в стародавньому Китаї. День у стародавніх китайців складався зі ста частин під назвою «ке», а місяць — з 10 днів, званих «сюнь». У Європі десяткова система вимірювання часу з'явилась під час французької революції — під впливом «метричної гарячки»; декретом Конвенту від 5 жовтня 1793 року була зроблена спроба перевести вже все людство на десяткове час. Доба від півночі до півночі ділилися на 10 десяткових годин, година на 100 десяткових хвилин, а хвилина на 100 десяткових секунд (таким чином, опівночі припадала на 0:00:00, полудень — на 5:00:00 тощо) Але наа відміну від республіканського календаря, ця система вимірювання часу не отримала достатнього поширення і була офіційно скасована в 1795 року. На початку XXI століття Swatch через проблему наявності часових поясів, які заважають людям спілкуватися через Інтернет вирішили ввести свою систему виміру часу. Години та хвилини в інтернет-часу замінюють «біти» (не плутайте з bit — тут слово «beat», або «удар»). Кожен біт дорівнює одній хвилині і 26,4 секунди, а день містить у собі тисячу таких одиниць. За точку відліку взяли меридіан, що проходить через місто Біль (Швейцарія), у якому знаходиться штаб-квартира Swatch.

ЧАС – Академічний тлумачний словник української мови

Тлумачення, значення слова «час»:

ЧАС, у, чол.

1. філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка виявляється в тривалості буття. Однією з основних рис спеціальної теорії відносності є те, що вона розглядає простір і час у тісному, нерозривному зв'язку (Комуніст України, 3, 1962, 62); Тільки дивне хвилювання на якусь мить пойняло нащадків і відчуття врочистої таємниці буття — немовби всі вони раптом торкнулися безмежності часу і його гармонійних законів (Олександр Довженко, I, 1958, 67).

2. Тривалість існування явищ і предметів, яка вимірюється століттями, роками, місяцями, годинами, хвилинами і т. ін. — Мамо! Що це ви вчинили? — сказала Настя. — А що ж я зробила? Підождемо з півроку, та й годі. Як не одкинеться Денис за цей час, то він буде твій (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 364); // мист. Один з трьох чітко визначених канонів єдності у творчому методі класицизму. «Адвокат Мартіан» [драма Лесі Українки] міг би служити зразком послідовного дотримання суворих класичних канонів єдності дії, місця і часу (Вітчизна, 2, 1961, 152); // спорт. Тривалість пробігу, пропливу і т. ін. на певну дистанцію (в змаганнях або на тренуванні); // Послідовна зміна годин, днів, місяців, років і т. ін. Час не спиняється. Чимало літ минуло, Ївга хоч і привикла трохи, та вже не та стала, що перше була! (Марко Вовчок, I, 1955, 96); І так минав час. Осінь танула, як воскова свічка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); Час ішов. Пріська жила собі на другому краї села і не відала, що Грицько заміряв, що пригадував (Панас Мирний, III, 1954, 59); [Бочкарьова:] Працюєш до пізнього вечора, на все реагуєш, і час летить.., (Олександр Корнійчук, I, 1955, 109); // Міра тривалості всього того, що відбувається, здійснюється; // Прийнятий країнами світу відрахунок тривалості за часовими поясами. Диктори в шинелях повідомляли, що 29 грудня, об 11 годині за московським часом, в розташування противника прибудуть з радянського боку парламентери вручити оточеним ультиматум (Олесь Гончар, III, 1959, 236). Засікати (засікти) час див. засікати; 3 бігом часу див. біг 1; 3 плином часу — те саме, що 3 бігом часу (див. біг 1); З часом — у майбутньому; колись. З часом, на очах Франка, відбувається важкий соціальний процес. Процес росту капіталізму (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 37); Вона [дружина] фельдшерує в радгоспі, а з часом буде в сім'ї ще й своя лікарка: оця сама Ліна. Вирішено в медінститут документи здавати (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 165); Час від (од) часу; Від (од) часу до часу: а) через певні інтервали, проміжки (у 2 знач.); іноді. — Лікаря ми будемо присилати час від часу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 444); Мати вже не тужила, сиділа під комином, упавши головою на руки, і тільки час од часу зводила голову й дивилась тупо перед собою великими од жаху та болю очима (Андрій Головко, II, 1957, 168); У вікно моє вривались від часу до часу дивні гуки, такі виразні серед глибокої ночі (Леся Українка, III, 1952, 576); Од часу до часу вона кликала Остапа. Одповіді не було (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 362); б) дедалі більше. — Микиточку, душко Уласовичу! час від часу дужче тебе люблю! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 203); Час не жде див. ждати; Час не стоїть — те саме, що Час не жде (див. ждати). ▲ Декретний час див. декретний; Зоряний час, астр. — тривалість, яка визначається періодом обертання Землі навколо своєї осі відносно зірок; Місцевий час див. місцевий; Необхідний робочий час, ек. — частина робочого дня, протягом якої здійснюється відтворення вартості робочої сили, тобто необхідних засобів існування робітника; Середній сонячний час, астр. — тривалість, яка вимірюється за уявною точкою, що рівномірно рухається по небесному екватору, здійснюючи повний оберт навколо небозводу за період, який дорівнює тривалості нерівномірного руху Сонця по екліптиці.

3. Проміжок, відрізок у послідовній зміні годин, днів, років і т. ін., протягом яких що-небудь здійснилося, здійснюється чи здійснюватиметься. Він лежав тихо кілька часу, а тоді знов ухопився за груди, — Води!.. (Борис Грінченко, II, 1963, 490); В час обіду не раз ми поверталися до розмови про Синявіна (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 44); Час артилерійської підготовки кінчився, і пекельний гуркіт поволі стихав, влягався, як влягається море, розбурхане штормом (Олесь Гончар, III, 1959, 44); // Певна пора дня, року і т. ін. Над горами сонечко сходить з-за гаю, Отари женуть... Тихий ранішній час (Леся Українка, IV, 1954, 111); Люблю я ті часи, як сонце вже встає І промінь свій прозорий На села, на поля так вільно, ніжно ллє (Максим Рильський, I, 1960, 95). ♦ Весь (ввесь, увесь) час — невпинно, постійно, безперервно. Він помагав мені розкласти речі в призначеній для мене кімнаті, робив це з великим запалом, розчервонівся і ввесь час не вгавав (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 246); Весь час робили на деревах зарубки.. і вирізьблювали Л... Як ряд вічних маяків, залишалась ця літера за бійцями в тінявих нетрях похмурих чужих лісів. Перша літера невмирущого імені вождя (Олесь Гончар, III, 1959; 99). Вигравати (виграти) час див. вигравати; В останній час — в момент, який безпосередньо передує тому, що має статися. Вмолив він бога тим благанням, В Самсона знову уступила В останній час перед сконанням Незмірная, нелюдська сила (Леся Українка, I, 1951, 339); Деякий (якийсь, який) час — невеликий, чітко не окреслений проміжок тривалості чогось; недовго. Деякий час Сахно розглядала запорошені шкіряні шоферові плечі (Юрій Смолич, I, 1958, 45); — Пересидьте якийсь час та й знов вертайтесь на роботу, як минеться оце лихо (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233); Їли якийсь час усі мовчки, не знаходили, про що балакати (Андрій Головко, II, 1957, 137); На який час я зовсім покинув писати (Леся Українка, III, 1952, 690); До цього часу — до цих пір. Історія всіх суспільств, що існували до цього часу, була історією боротьби класів (Маніфест комуністичної партії, 1963, 30); — А де ж ти, волоцюго, волочився до цього часу? — крикнула Кайдашиха з хати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 269); До часу — до певної пори, моменту; тимчасово, поки що. До часу мужиків ледачий пан мордує (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 45); [Неофіт-раб:] Може ж, і по смерті у тім небеснім вашім царстві божім довіку буде так, як тут до часу (Леся Українка, II, 1951, 236); Дух часу — погляди, потреби, смаки і т. ін. суспільства певної епохи. Ви боїтесь, що я не піду разом з духом часу, а зостануся позаду, — не думаю я сього (Леся Українка, V, 1956, 92); За браком (через брак) часу — через нестачу, відсутність потрібного проміжку (у 2 знач.). Досі не писала.. через брак часу (Леся Українка, V, 1956, 175); З (від, од) того [ж] часу див. той; 3 того часу, як, спол. — уживається в складнопідрядному реченні, вказуючи на початок дії в головному реченні або на весь проміжок тривалості, протягом якого ця дія відбувається. З того часу, як він перебрався до Зарванець, на село, почав потроху читати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 467); Чого-чого не перевернулось, не перейшло з того часу, як ще у селі балакали вони по душі, повіряли одна одній свої таємні думки-надії? (Панас Мирний, III, 1954, 175); Міняти час так на так див. міняти; На довгий час — на тривалий період; надовго. Часом вони [жандарми] дуже дошкуляють мені, прив'язуючи мене на довгий час до певного місця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Найближчим часом — у недалекому майбутньому; якнайшвидше. Щедрий на обіцянки, Мажара мав необережність публічно пообіцяти найближчим часом відкрити в радгоспі перукарню, і Мамайчук, впіймавши його на слові, заявив, що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 116); На короткий час — ненадовго, тимчасово. Привели Андрія до обозу, що на короткий час спинився у сусідньому селі (Дмитро Бедзик, Студ. Води, 1959, 21); Настав (настане, прийшов, прийде) час чий: а) настала (настане) пора умирати кому-небудь. [Прісцілла:] Ні, тату, настав уже й мій час. Я здавна вже мов гість на сьому світі. Душа моя вгорі... (Леся Українка, II, 1951, 458); б) настала (настане) пора чиємусь успіхові. — Павле, — сказав старий кінь, — настав і твій час. Посягни у моє ліве вухо: там для тебе срібний одяг є (Три золоті слова, 1968, 108); — Нічого, прийде і мій час. Ще моя зоря із неба не зірвалася (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Під скрутний час див. скрутний; Під час: а) в ту пору. коли щось триває, відбувається. О-о-ой і шумить же, мабуть, цей ліс під час бурі! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 106); [Надія:] А може б, ви, товаришу директор, хоч під час обіду не порпалися у тих нещасних папірцях? (Захар Мороз, П'єси, 1959, 247); б) те саме, що іноді. Чого там розходився? Та я ж під час На місяць раз І без того голився! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 159); Господиня.. добре обходилася з нею і хоч під час і лаяла її, а понаравила [сподобала] її усією душею (Панас Мирний, I, 1954, 67); По [якомусь] часі — трохи згодом. По часі, зобачивши, що Павло «смирний», дали йому волю ходити, куди схоче, по селі (Марко Вовчок, I, 1955, 178); Смертний час; Час смерті — смерть, кончина. — Смертний час свій я на полі битви стріну (Натан Рибак, Переясл. Рада, 1953, 167); — Усе — омана, І ви, й цей сад, і я сама. Всіх нас, як смерті час настане, покриє саваном зима (Володимир Сосюра, II, 1958, 156); Тим часом див. той; Тягти час див. тягти: Ударив (ударить) час див. ударяти; У свій час; Свого часу: а) колись у минулому, у певний період чийогось минулого життя. Рідко можна тепер бачити балетні вистави, а ті, що бувають, такі жахливі, без смаку й організації, без живої думки. Те, що ми в свій час починали, бачите, пішло без сліду (Юрій Яновський, II, 1958, 20); Поміж підводами ходив той артилерійський технік, який свого часу підвозив Ясногорську (Олесь Гончар, III, 1959, 222); б) коли необхідно буде в майбутньому; своєчасно. Чистий дохід з видання визначаємо на премії за видатніші твори красного українського письменства по конкурсу, який буде в свій час об'явлено (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239); У (в) той час як (коли), спол. — уживається у складнопідрядному реченні, вказуючи на одночасність, паралельність дій головного й підрядного речень. В той час як вербівські бурлаки розмовляли з робітниками, надійшов сам посесор (Нечуй-Левицький, II, 1956, 207); Свідомість його двоїться, і в той час коли він бачить наслідки поєдинку свого — він знає, що це фанта зія, дурниці, що він нізащо — от нізащо! — не підставить чола під люфу пістолета (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 409); У (на, під) той [самий, саме, же] час див. той; Час прощання див. прощання.

4. Історичний період у розвитку природи і людства; визначена епоха або окремий етап у житті певного народу, держави, суспільства. Предмети, зображені на кам'яних бабах, відносяться до часу пізньої бронзи, що свідчить про їх передскіфське походження (Наука і життя, 6, 1963, 54); Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних (Леся Українка, I, 1951, 174); Воронцов пригадав бачену десь картину з часів громадянської війни: білі привели комсомольців на розстріл (Олесь Гончар, III, 1959, 100). ♦ В давні (в старі) часи; За давніх (за старих) часів — у давнину; колись. Для неї стало ясним, що.. її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 281); Перед нами за поясом сопок океан, позаду дванадцять тисяч кілометрів Старого Світу. Навколо дрімуча тайга. Це найвіддаленіші нетрі у несхожі ні на що в світі, звірині заповідники , ті місця у куди, як говорили в старі часи, і ворон кісток не заносить (Олександр Довженко, I, 1958, 106); Як часто ставили «Наталку» або «Москаля» за давніх часів, тобто в 20—30-х роках XIX віку — не знаю (Панас Мирний, V, 1955, 408); В наші (в теперішні) часи — у сучасний період; нині, тепер. [Орест (до Люби):] Любо, для вас я хтів би вірити, що в наші часи можлива така любов, як у Данте до Беатріче (Леся Українка, II, 1951, 25); [Прісцілла:] В теперішні часи служити трудно (Леся Українка, II, 1951, 358); В оний час див. оний; Глухий час див. глухий; До недавнього часу див. недавній; 3 найдавніших часів — з давніх пір, віддавна. З найдавніших часів ясенівські люди найбільше підтримували опришківство, та й тепер все село було симпатично настроєне до чорних хлопців (Гнат Хоткевич, II, 1966, 181); З часів кого, чого — від якогось етапу в розвиткові суспільства, держави, з пори відомих народних рухів, воєнних походів тощо. Круг воза йшли робітники, ..хто з бляшанкою, а хто з блискучою довгою машинкою — «інжектором», котру можна було б сміливо вважати за меч з часів крижацьких походів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 225); Поки буде надія на переселення на нову землю і дурні золоті грамоти, які з часів реформи і донині баламутять село, доти наш дядько буде не обробляти, а копирсати, мучити ґрунт (Михайло Стельмах, I, 1962, 13); — А ми здавна альпіністи, товаришу Хаєцький, — сказав Воронцов, крокуючи поруч з бійцем. — Ми альпіністи ще з часів Суворова (Олесь Гончар, III, 1959, 103); Знамення часу див. знамення; На вічні часи — на невизначений який-небудь термін, строк; назавжди. Дали їм Тамань на вічні часи (Словник Грінченка); Утворення єдиного всеросійського ринку В. І. Ленін відносив приблизно до середини XVII століття, В другій половині цього століття в систему всеросійського ринку увійшла і Україна, возз'єднавшись на вічні часи з Росією (Комуніст України, 12, 1966, 47); Недавній час див. недавній; Недалекий час див. недалекий; Смутні часи, іст, — події в історії Росії, пов'язані з польською і шведською інтервенцією початку XVII ст. та з селянською війною під проводом І. Болотникова.

5. Сприятливий, потрібний момент. Вони бояться, що ти [Т. Г. Шевченко] ще не згинув, Що в тій могилі не поліг, не стлів, Що в слушний час повернеш, в Україну Ще раз і збудиш громом своїх слів (Іван Франко, XIII, 1954, 161); // у знач. присудк. сл. Пора що-небудь робити, здійснювати. Запевнившись, що в хаті нема більше нічого «небезпечного», він скупчив усю силу волі, щоб дати обличчю свому спокійний вираз. І саме був час. У хату вступив гість... військовий лікар, знайомий Макара Івановича (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 166); Ой, час їхать, Марусенько, Тобі до господи!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 161); — Я — чоловік старий: уже віджив своє. Час у яму (Лесь Мартович, Тв.. 1954, 84); — Діти, сідайте! Час у дорогу! — крізь плач гукнула невістка (Михайло Стельмах, І, 1962, 6). ♦ В інший час див. інший; В час — коли треба; вчасно. Чи в час, чи ні, — діло розпочато (Словник Грінченка); Дуже Вам дякую за прислане: прийшло саме в час (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 289); До пори, до часу див. пора; Іншим часом — згодом, колись, пізніше. Любий Михайлику!.. була я там [в Січі] не довго, бо прийшла пізненько, але все бачила і чула січовиків чимало, докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка, V, 1956, 40); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила... (Володимир Самійленко, II, 1958, 8); На все свій час; Всьому свій час — все існує в межах якоїсь пори, все буде в певну пору. Всьому свій час і черга, Грицьку, буде! Ми під богом, як бач, всі ходим, грішні люди: До часу глек, — мовляв один розумний лях, — До часу, голубе, нам глечик носить воду; І на його пошле зла доля ту невзгоду [нещастя], Що глек побачимо в череп'яних шматках! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 45); На часі: а) саме в пору, у необхідний момент; вчасно. Я відчував, що позбавляюсь сил. Вага одежі й Жабі тягли мене наспід, під лід. І допомога Михайлова якраз була на часі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 183); — Не знаю, що й сказати... — мовила Тетяна, поглядаючи на матір. — Трохи ніби твоє освідчення несподіване... і не на часі (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 226); б) на черзі дня. — Колгоспи на часі, щасливе життя зазирає до нас у шибки, стукотить майбутнє в двері... (Юрій Яновський, I, 1954, 119); Уже давно на часі синтетичне дослідження про Григорія Тютюнника — письменника пластичного, сильного письма, творця глибоких національно виразних характерів (Радянське літературознавство, 1, 1969, 34); Не час — ще не слід чогось робити. Не час було Мирославі братися до лука, — звір був надто близько (Іван Франко, VI, 1951, 18); Не час іще дзвеніти скрипкою, Як сурем грім не втих (Максим Рильський, II, 1960, 13); Переломний час див. переломний; Приспів час див. проспівати 1; Час пробив (проб'є) див. пробивати.

6. Проміжок у послідовній зміні годин, днів, не зайнятий основною роботою, справами, вивільнений для відпочинку, дозвілля тощо. Пиши про все. Як ви проводите час, чи купаєтесь, гуляєте, чи ходила Оксанка до лікаря? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 327); Він [Дмитрій] почав підробляти, брався за виконання різних проектів в позаслужбовий час (Іван Сенченко, Опов., 1959, 100); Час зараз вільний, а солдати й не думають кудись виходити (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 25). ♦ Бавити час див. бавити; Де (куди) дівати (діти) час див. дівати; І вгору глянути немає часу див. глянути; Мати час див. мати 2.

7. лінгв. Граматична категорія, що виражає відношення дії чи стану до моменту мовлення. Граматична категорія часу виражає часову співвідносність подій, які відбуваються в об'єктивній дійсності або мисляться такими, що відбуваються чи могли б відбутися (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 361). ▲ Давноминулий час див. давноминулий; Майбутній час див. майбутній; Минулий час див. минулий; Передминулий час див. передминулий; Підрядне речення часу — речення, яке вказує на час дії або стану, про які повідомляється в головному реченні; Теперішній час див. теперішній.

Відлік часу

Як у класичній, так і у релятивістській фізиці для відліку часу використовується часова координата простору-часу, причому (традиційно) прийнято використовувати знак «+» до майбутнього, а знак «-» до минулого. Проте сенс часової координати в класичному і релятивістскому випадках різний. Виміряти проміжок часу можливо лише порівнявши його з тривалістю іншої події, яка вважається регулярною. Так, можливо сказати, що місяць січень триває 31 день. У цьому випадку період часу між початком і кінцем місяця порівнюється з регулярною подією — сходом Сонця. Прилади, призначені для вимірювання коротких проміжків часу, називаються годинниками і хронометрами. Уже в давнину були відомі сонячні годинники. Проте потреби дедалі точнішого визначення проміжків часу потребувало розробки нових приладів, в основі яких лежали б коротші процеси з коротшими періодами. В епоху наукової революції таким базовим процесом для вимірювання часу стали коливання маятника. Коливання маятника і інші типи механічних коливань лежать в основі більшості механічних годинників. Електронні годинники теж використовують коливальні процеси, але вони мають немеханічну природу. Одиниця часу, секунда визначається Міжнародним бюро мір і ваг на основі цезієвого стандарту

Ілюстрації

Див. також

Додаткові відомості: Час життя