Обарянець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:15, 2 грудня 2013; Наталія Качанюк (обговорення • внесок)
Обаря́нець, -нця, м. = Обаринок. Вх. Лем. 415.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. Бублик. Вуйни і вуйки з чужих сіл насходилися. Петрикові обарінки давали (Марко Черемшина, Тв., 1960, 35); * У порівняннях. Ґава, скрикнувши з болю, скрутився обарінком і покотився.. вниз (Іван Франко, III, 1950, 23).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Декілька рецептів приготування бубликів
