Відрікати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:55, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Мнж. 173. Е ні, одріка, се вже не шпачки. Ном. № 13712.