Кобзарство

Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.

Сучасні словники

«slovopedia»

кобза́р іменник чоловічого роду, істота Кобза́р - про Т.Г. Шевченка

«slovopedia»

КОБЗАР д! МУЗИКА; П. поет, анал. скальд, менестрель, трубадур; ЖМ. сліпець.

«slovopedia»

КОБЗАР український народний мандрівний співець – музикант (часто сліпий), який виконував свої пісні та думи в супроводі кобзи (бандури). Мистецтво К. набуло розквіту в XVI - XVII ст., коли український народ вів боротьбу за незалежність. До найвідоміших К. належали О.Вересай, П.Носач, Ф.Холодний та ін.

Академічний тлумачний словник(1970—1980)

КОБЗАРСТВО, а, сер. Мистецтво кобзарів; кобзарювання. Велика заслуга у вивченні кобзарства [на Україні] належить відомим фольклористам професорам Ф. М. Колессі та К. В. Квітці (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 84); Історія кобзарства переживала різні етапи свого розвитку: наростання, розквіт і занепад (Тітч.. III, 1957, 152). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 200.

Словари и энциклопедии на Академике

Толковый словарь Ушакова

КОБЗАРСТВО Перевод КОБЗАРСТВО КОБЗАРСТВО КОБЗА́РСТВО, кобзарства, мн. нет, ср. 1. собир. Кобзари. 2. Занятие кобзаря, как профессия. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.

См. также в других словарях: • Кобзарство — I ср. Занятие кобзаря. II ср. разг. то же, что кобзари Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой • кобзарство — кобзарство, кобзарства, кобзарства, кобзарств, кобзарству, кобзарствам, кобзарство, кобзарства, кобзарством, кобзарствами, кобзарстве, кобзарствах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов • кобзарство — а, с. Мистецтво кобзарів; кобзарювання … Український тлумачний словник • кобзарство — а кобза/рство … Українсько-російський словник • кобзарство — kobzarstwo с. kobziarstwo … Українсько-польський словник • кобзарство — кобзарюва/ння … Русско-украинский словарь • кобзарство — кабзарства, ва ср … Русско-белорусский словарь • кобзарство — cobza playing … Русско-английский словарь Wiktionary

• Кобзарь — У этого термина существуют и другие значения, см. Кобзарь (значения). У этого термина существуют и другие значения, см. Кобзари (значения) … Википедия

Ілюстрації

Медіа

Розповідь про кобзарство (Георгій Ткаченко)

ПРОЕКТ «НА ВІЧНУ ПАМ'ЯТЬ ВЕЛИКОМУ КОБЗАРЮ»

Кобзарство в Україні

Кобзарство – унікальне явище не лише української, а й світової культури. Його носії – кобзарі, впродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. Їх просвітницька діяльність заборонялася, їх сотнями нищили, прирікали на вимирання. Разом зі знищенням кобзарів, нищився і неоціненний духовний спадок України – думи, історичні пісні, звичаї, мова, знання древності та історії. Не можливо уявити творчі здобутки Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Миколи Лисенка без Кобзарської тематики. Термін «кобзарське мистецтво», який започаткував Гнат Хоткевич, сьогодні досить неоднозначно сприймається серед митців, причетних до різних спрямувань у бандурному виконанні. Тлумачення слова «кобзарське» однозначно адресовано до традиції – конструкції інструменту, способу та прийомами гри, репертуару і т. інш. Слово «мистецтво» говорить про наповнення кобзарської традиції мистецькою естетикою, тобто, культурою гри та співу, більш мистецькими художніми формами творів (аранжування, обробки, композиції, мелодикламації, авторські епічні твори тощо). Кобзарі в своїх епічних творах оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни, переказували під рокотання струн простим неписьменним людям драматичну історію свого народу. Відношення до кобзарів в народі було особливим. В українському фольклорі назавжди закарбувався образ козака Мамая – умілого воїна, бандуриста, образ Мамая – це втілення непоборності українського народу. Ще один тип кобзаря – сліпий дідусь, який зберігає пам’ять багатьох поколінь і втілює в собі мудрість українського народу. Світогляд народних співців значною мірою обумовлював їх репертуар, ідейну спрямованість виконуваних ними творів, в основному це були думи, які оспівували хоробрість запорізьких козаків. Значну роль в розвитку дум, як жанру, відіграли співочі братства, які об’єднували кобзарів і лірників. ХХ століття внесло свої корективи, і думи як жанр змінили своє значення. Вони являють і науковий інтерес, і є складовою культурою досягнення нації. Мистецтву грі на бандурі зараз приділяється більше уваги. У неї з’явились нові можливості. На цьому музичному інструменті виконуються складні твори вітчизняної і зарубіжної класики. Та не перевелись ще кобзарі, які співають старі і нові пісні. Зараз знову звучить кобза, ліра, бандура. В них мудрість і душа народу. Для нас їх зберегли кобзарі. Тому під терміном «кобзарство» розуміємо митців, які грають на кобзах, бандурах, лірах, торбанах і, як правило, співають під їх супровід. Якщо виділяємо окремо кобзарів, то вживаємо термін «традиційне кобзарство», коли ж говоримо про сучасне естрадно-концертне бандурне мистецтво, то термін – бандурництво чи сучасні бандуристи.

І Міжнародна конференція "Українське кобзарство - історія і сучасність"

Богдан Жеплинський

Кобзарство - еліта українського народу

Кобзарство в усі часи свого існування належало до еліти українського народу, було виразником його прагнень і стремлінь, носієм передових лицарських ідей. Стикаючись з представниками різних верств населення кобзарі, як елітарні особистості активно впливали і на формування елітарних ознак всіх тих хто слухав їхні виступи чи безпосередньо спілкувався з народними співцями. Особливо велику роль кобзарство, як еліта народу, відіграло на перших стадіях свого формування і розвитку, коли кобзарі та лірники були і носіями усіх новин та в час відсутності ще часописів, радіо та телебачення були своєрідними засобами масової інформації. Л.Г. Чорна (Інститут психології АПН України) вважає, що до поняття “еліти” відноситься: а) високий статус особи в суспільстві або деякій суспільній групі, б) впливове положення особи у певній сфері людської діяльності, в) формування зазначеного статусу на основі певного виду обдарованості і високих досягнень особи, г) неофіційне присвоєння даного статусу особі, на відміну від її професійного статусу, як оцінка важливості, високої якості, оригінальності діяльності особи, д) стихійний відбір та присвоєння категорії “еліта” особі в суспільстві чи певній соціальній групі . Дослідники проблем еліти основними елітарними признаками вважають: доброзичливість, благородство, гідність, милосердя, сумлінність, етичний інтелектуалізм, здатність творчо мислити, постійний духовний рух, активний пошук, відповідальність. М.В.Шаповаленко та О.І.Маслова (м. Харків) вважають, що найважливішою функцією еліти є функція вироблення зразків людської поведінки, на які повинні орієнтуватись всі члени суспільства. Аналізуючи історію кобзарства, звичаї, традиції, обряди кобзарів, бандуристів, лірників бачимо, що більшості передового кобзарства притаманні усі вище вказані критерії, признаки і функції. Елітарним гаслом кобзарства був заклик :”Вимагати від себе більше, чим вимагають інші.” Цей елітарний принцип суворо дотримувався передовим кобзарством і допомагав не тільки зберігати високий рівень виконавської майстерності та художньої цінності їх репертуару, але й виживати в скрутних житєйських обставинах, Дослідник української еліти Іван Белебеха (м. Харків) в своїй роботі “Українська еліта” вказує, що...”незаперечно чистим і в повному складі зараховується до середньої еліти кобзарське братство. Це вічні і святі ідеологічні воїни на захисті українства.” Духовний пріоритет кобзарської справи завжди був домінуючим і ставився вище виконавського ремесла. Це добре розуміли не тільки народні співці, але й суспільство, яке завжди високо цінувало і шанувало кобзарство, як свою еліту. В усі часи свого існування кобзарство проявляло велику організованість та самодисципліну. Народні співці-музиканти гуртувались в цехових об’єднаннях – братствах. Щоб стати кобзарем, треба було пройти сувору цехову школу, досконало вивчити репертуар, добре оволодіти інструментом, освоїти обряди та традиції кобзарства. Кобзарство створило свою своєрідну кобзарську філософію, в її основі лежали віра християнська і висока моральність, любов до рідного краю та свого народу, вимогливість до репертуару і виконавської майстерності. Культивувалась пошана і дбайливе відношення до інструменту. Кобза, бандура і ліра вважались “священними інструментами”, а кобзарів та лірників в народі називали “Божими людьми”. Кобзарство вважало, що дуже важливим є добре ім’я і репутація людини, створеної на “образ і подобіє Боже”, які кожний зобов’язаний берегти і не повинен дати себе зневажати без вагомої причини. Кобзарі твердили, що людина зобов’язана розвивати діяльність відповідно до її сил, щоб могти розвинутися згідно з приказкою: "Той “хто діє, діючи – вдосконалюється”. Проповідували звернення: “Усе, що тільки робите, робіть від душі, як для Господа, а не як для людей”.(Кол.3.22). Основні кобзарсько-лірницькі засади і традиції були викладені в “Устинських книгах” . Вони служили своєрідними збірниками рекомендацій з освоєння кобзарського мистецтва, зводом правил поведінки і усними підручниками вивчення таємної лебійської мови кобзарів. “Устинські книги” кобзарства , як еліти українського народу, чекають своїх дослідників.. Зачатків кобзарства слід шукати ще в сиву давнину, а народних співців-гудців таких як Боян, Митуса, Мануйло, які згадуються в літописах ХІ-ХІІ столітть, можна вважати прототипами кобзарів, представниками народної еліти. Лицарський бойовий дух завжди підтримувався піснею та музикою, а також бойовими вигуками та закликами. Це добре розуміло і військове керівництво всіх часів і народні „рапсоди” зокрема. Кобзарство і зародилось в військових формуваннях княжої доби. Воно супроводжувало і було притаманне збройним силам України усіх часів, а в часи відсутності державності активно закликало до повстань проти гнобителів та поневолювачів, підтримувало бойовий дух в повстанських та партизанських загонах та з'єднаннях. Велике значення кобзарського мистецтва та його вплив на слухачів добре розуміли гетьмани України, зокрема, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа. Послом - дипломатом запоріжських козаків був кобзар-бандурист Антін Головатий (1744-1797), який успішно полагоджував усі доручені йому справи в Петербурзі чи Москві.. Перед кобзарством, як елітою, схиляли свої голови і вчились у кобзарів та переймали лицарський дух такі світочі України, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Гнат Хоткевич, Опанас Сластіон, Микола Лисенко, Філарет Колесса, Осип Маковей, Максим Рильський. В усі часи боротьби за державність України кобзарі, бандуристи й лірники були на стороні борців за незалежність. Вони були в лавах Січових стрільців та Української Галицької Армії, в загонах УПА та підпільних з'єднаннях, які боролись з окупантами. На фронтах громадянської війни боролися за незалежність України визначні бандуристи: Василь Ємець (1890-1982).; ад'ютант отамана Симона Петлюри Данило Щербина (1891-1943); Дмитро Гонта та інші. В першій і другій світовій війні воював з бандурою за плечима кавалерист козак - бандурист Степан Топірець (1898-1979), бандурист Олекса Коваль (1909 - 1979). З підпіллям ОУН був зв'язаний бандурист, актор і громадський діяч Юрій Сінгалевич (1911-1947), що виховав цілу плеяду молодих здібних бандуристів, прищеплюючи їм дух та традиції лицарства і патріотизму . Патріотичні пісні і героїчні вчинки передових кобзарів бандуристів не могли пройти повз увагу поневолювачів, окупантів. І тому кобзарство завжди було переслідуване "власть імущими"в час втрати Україною своєї державності. Багато кобзарів - бандуристів загинуло в 30-х роках, в час штучно створеного більшовиками голодомору, а також при масових арештах та засланнях . Тільки небагатьом кобзарям - бандуристам вдалось вижити, пройшовши страшні випробування на каторгах більшовизму. До таких, серед інших, належить бандурист, поет, художник, священик Микола Сарма-Соколовський. (1910 -2001), який був визначним представником сучасної кобзарської еліти. На каторзі М.Сарма-Соколовський сам вивготовив собі бандуру, а згодом ще кілька. Він створив ансамбль бандуристів, в якому грали Степан Мацура, бандурист Олег Гасюк . Тоталітарний комуністичний режим СРСР приймав усі міри, щоб знищити будь-які прояви славних кобзарських традицій, вигубити та знищити українське кобзарство. Незважаючи на це, кобзарство, користуючись великою всенародною любов’ю та підтримкою зуміло вистояти та донести до наших днів свої кращі традиції. Кобзарство, як явище творче і самобутнє, проявляло величезний вплив на формування суспільної думки та виховання молодого покоління українського народу, зокрема формування рідної еліти в усі історичні часи. 1 Л.Г.Чорна. Процес формування еліти в суспільстві. // Тези доповідей на Міжнародній науковій конференції “Національна еліта та інтелектуальний потенціал України”, (18-20 квітня), Львів, 1996.-с.20. 2 М.В.Шаповаленко, О.І.Маслова. Деякі проблеми формування сучасної еліти України. // Тези доповідей на Міжнародній науковій конференції “Національна еліта та інтелектуальний потенціал України”.(18-20 квітня).Львів,1996.-с.58. 3 І.Белебеха . Українська еліта. Вид. Журналу “Березіль”, Харків,1999.-с.28 4 Б..Жеплинський . Реєстр народних співців, які були знищені в 30-х роках, або доля яких невідома. // Українська культура.-1992, №6 (834), червень.-с.26-27. 5 Б.Жеплинський Кобзарськими стежинами В-во наукової бібліотеки ім.В.Стефаника НАН України , Львів, 2002, с.132

Жеплинський Богдан. Кобзарство – еліта українського народу // Науковий вісник українського університету. – Т. 10 – Москва. – 2006. – С. 146-148.

Національна спілка кобзарів України

Кобзарі та лірники з давніх-давен були носіями української самосвідомості. Кобзарство – виняткове явище не тільки української національної, а й світової культури, коріння якого губиться в історичних глибинах древньої Русі. Протягом століть кобзарство зазнавало змін і внутрішніх, і зовнішніх. З плином часу воно вдосконалювалося, осучаснювалося, породжувало нові жанри. Але завжди об’єднуючим фактором кобзарства був музичний символ України – кобза – а в наш час, сучасна бандура. Національна спілка кобзарів України – громадська організація, яка має на меті відродження кобзарського мистецтва як на Україні, так і за її межами. Її заснували у 1996 році бандуристи, які своєю ментальністю тяжіють до кобзарської культури. Об’єднуючою ланкою спілки є бандурне мистецтво з усіма його напрямами та жанрами. Його всебічна популяризація, проведення концертів сучасних кобзарів, фестивалів і конкурсів, тематичних семінарів, підтримка як окремих виконавців, так і музичних колективів, методична підтримка навчальних закладів, видання навчальних матеріалів, нотних збірок є основними напрямами роботи НСКУ.