В’язниця
В’язниця, -ці, ж. Тюрьма; заключеніе. Гол. І. 162. Да чи правда, що губили Пилипка в в’язниці. Лукаш. 137.
Сучасні словники
В'язниця (приміщення для в'язнів) тюрма, зневажл. тюряга, заст. кримінал, темна, діал. цюпа.
В'язниця тюрма, г. кримінал, жм. хурдига, тюряга, арешт, як ім. чорна, з. остріг, ев. курорт, санаторія; (у цитаделі) равелін, п! БУЦЕГАРНЯ.
В'язниця, і, жін. Приміщення, де тримають в'язнів. Чи правда, що губили Пилипка в в'язниці? (Словник Грінченка); Хмельницький, засуджений гетьманом Потоцьким на смерть, утік із в'язниці і прямував на Січ (Іван Франко, IV, 1950, 174); Кинути можна співця до в'язниці, — Пісню ж його не посадиш за грати (Любов Забашта, Вибр., 1958, 60); * Образно. У Російській імперії розправлялися з «інородцями» за те, що вони хотіли волі. Недаром колишню Росію звуть «в'язницею народів» (Олесь Донченко, I, 1956, 127).
Ілюстрації
Медіа
Тюрма АлькатрасДив. також
В'язниця Матеріали з Вікіпедії