Макуха
Словник Грінченка
Макуха, -хи, ж. 1) Сбоина, жмыхи, выжимки изъ сѣмянъ конопли послѣ добыванія масла. 2) Увалень, неповоротливый человѣкъ, безхарактерный человѣкъ, вялый. Що ти за чоловік? Ти макуха! сього не обстоїш! Мир. Пов. І. 123. А царь був мабуть не макуха, розлютувався він і злість його взяла. Греб. 379.
Сучасні словники
Маку́ха або ви́чавки — побічний продукт після вичавлення олії пресуванням з насіння олійних культур (соняшника, ріпака, сої, льону, анісу та ін); вичавки. Вживали як десерт або легку закуску[1].
Побічний продукт після екстрагування олії розчинниками називається шротом. Жиру в макусі — 7-10 %, в шроті — 2,5 %.
Вживається як добавка до корму для згодовування тваринам. Рибалки використовують макуху у якості приманки для риб.
В українській мові «макухами» називають вайлуватих, млявих, безхарактерних людей
МАКУХА — МАКУХА, и, жен. (обл.). Жмыхи семян масличных растений. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Ілюстрації