Калач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 142З. Чужим діткам дулі, а нашому калачі, щоб спало уночі. Мет. 3. Вип’є коряк меду чи горілки, калачем закупіть. К. ЧР. 273. 2) Дѣтская игра, въ которой лежащій внизъ лицомъ ребенокъ, имѣя на своей спинѣ пальцы сидящихъ вокругъ дѣтей, угадываетъ по счету словъ пѣсни, на чьемъ пальцѣ остановилось кольцо. Чуб. III. 99. Ум. Калачик.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання