Відлига
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:10, 1 грудня 2013; Станжур Тетяна1 (обговорення • внесок)
Відлига, -ги, ж. Оттепель. Драг. 388.
Зміст
Сучасні словники
Відлига, и, жін. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду. Була відлига, з стріх капало, з горбка збігали, мов весною, струмочки талої води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 129); Батько приїхав рано-вранці, коли після сердитих морозів почалася відлига (Олесь Донченко, IV, 1957, 468); Одлига пожувала дорогу (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 21).