Відлига

Відлига, -ги, ж. Оттепель. Драг. 388.

Сучасні словники

Відлига, и, жін. Значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду. Була відлига, з стріх капало, з горбка збігали, мов весною, струмочки талої води (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 129); Батько приїхав рано-вранці, коли після сердитих морозів почалася відлига (Олесь Донченко, IV, 1957, 468); Одлига пожувала дорогу (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 21).

Ілюстрації

Див. також

• Узимку, навіть за морозів, за добу до відлиги миші та декотрі жучки виходять з-під лісової підстилки на сніг.

• Народні прикмети

• Казки про відлигу