Джерело

Зміст

1 «Словарь української мови»
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації

«Словарь української мови»

Дже́ре́ло́, -ла, , с. 1) Источникъ, родникъ. ключъ. У сей день роздзявились усі джерела в безодні і повідчинялись небесні хлябі. Св. П. І. кн. М. VII. 11. 2) Кипящая ключемъ вода, кипень. У горщику вгору джерело вискакує, як наче вода у криниці. Волч. у. 3) Жерло. Джерело гармати. 4)Кратеръ вулкана. Ум. Джере́льце. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 375.

Сучасні словники

Джерело́ (рос. источник; англ. spring; нім. Quelle f) — природний вихід на земну поверхню підземних вод. Джерела утворюються на дніярів, балок, на схилах горбів, крутих берегів річок. Розрізняють джерела постійні, сезонні, тимчасові, прісні, мінералізовані, солоні, гарячі і холодні. Часто джерело — центр, з якого рідинавитікає по радіусах безперервно й однаково у всіх напрямах.

Джерело, -а, с.1. Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. Бити джерелом – активно, бурхливо виявлятися. 2. чого, перен. Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало. // Про того або те, від кого або звідки довідуються про що-небудь. Джерело інвазії – заражена людина чи тварина, в організмі яких розмножуються збудники інвазії. Джерело інфекції – заражена людина або тварина, організм яких є природним середовищем існування і накопичення патогенних мікроорганізмів. Джерело іонізаційного випромінювання – фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину. Джерело надзвичайної ситуації – небезпечне природне явище або подія техногенного походження, внаслідок яких виникла чи може виникнути надзвичайна ситуація. Джерело радіаційної небезпеки – технологічний об’єкт у складі промислового підприємства, що використовує в процесі нормального функціонування радіоактивні речовини. Промислове джерело забруднення – джерело забруднення, спричинене впливом виробничих процесів або взаємозв’язаних з ними допоміжних процесів. 3. спец. Писемна пам’ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження. Великий тл. Словник ДЖЕРЕЛО, а, сер. 1. Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. В місцях, де долини рік або балок прорізають водовмісні верстви, підземні води виходять на поверхню і утворюють джерела або природні криниці (Курс загальної геології, 1947, 126); З-під коріння липи било джерело погожої води (Іван Франко, VI, 1951, 33); * Образно. Біля джерел молочних рік, що починаються на сотнях і тисячах молочно-товарних ферм наших колгоспів та радгоспів, стоїть багато людей (Радянська Україна, 29.XI 1960, 1); * У порівняннях. Забурчало по селу, мов у джерелі: «Як то можна!., щоб вільна козачка за кріпака оддавалась!» (Марко Вовчок, I, 1955, 22). 2. Бити джерелом — активно, бурхливо виявлятися. Народна ініціатива, що джерелом б'є у наших колгоспників, подолає всі труднощі (Василь Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 29). 2. чого, перен. Те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало, Єдине, — але зате і непереможне, — джерело сили робітничого руху, це — свідомість робітників і широта їх боротьби (Ленін, 20, 1950, 333); Соціалізм назавжди покінчив з пануванням приватної власності ; на засоби виробництва, цим джерелом розколу суспільства на ворогуючі класи (Програма КПРС, 1961, 12); // Про того або те, від кого або звідки довідуються про що-небудь. Про сю річ [справи видавництва] .. я хотіла б знати дещо докладніше з місцевих джерел (Леся Українка, V, 1956, 98); Поява чужої людини була не тільки приємною зустріччю: це було єдине джерело новин (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16). 3. спец. Писемна пам'ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження. Давні джерела завжди змішували кіммерійців з скіфами (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 114). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 262. Джерело́ Іменник середнього роду, відмінювання 1d.

Значення потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало спец. писемна пам'ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження зменш.-пестливі форми: іменники: джерельце, джерелянка прикметники: джерельний, джерельський

Це цікаво знати!

Підземні води — це води верхньої частини земної кори (до глибини 12—16 км). Вони знаходяться в порах і порожнинах гірських порід у рідкому, твердому або пароподібному стані. Утворюються головним чином від просочування в глибину атмосферних опадів під час дощів або танення снігу і льоду. Частина підземних вод виникає в результаті конденсації водяної пари, яка потрапляє в земну кору з атмосфери або виділяється з магми. На рівнинах, складених осадовими гірськими породами, звичайно чергуються шари різної водопроникності. Одні з них легко пропускають воду (піски, гравій, галечники) і називаються водопроникними, інші затримують воду (глини, кристалічні сланці) і називаються водонепроникними. На водонепроникних породах вола затримується, заповнює проміжки між частинками водопроникної породи й утворює водоносний горизонт. Таких горизонтів на одній і тій самій місцевості може бути кілька, інколи 10—15. За умовами залягання підземні води поділяються на верховоди і, ґрунтові та між пластові, або артезіанські. Верховодні — це підземні води, які залягають на незначній глибині і поширюються недалеко. їхня потужність здебільшого становить 0,4— 1,0 м, іноді досягає 2—5 м. Вони поширені в районах з багаторічною мерзлотою, також утворюються на територіях міст і промислових площах, річкових терасах тощо. Ґрунтові — це води першого від поверхні землі водоносного горизонту, які залягають на водонепроникному шарі. Це безнапірні води: після розкопування грунту їхній рівень встановлюється на тій же глибині, на якій вони були виявлені. Легкодоступні і широко використовуються криниці в сільській місцевості, але через неглибоке залягання легко забруднюються. Міжпластові води — підземні води, що залягають у водоносних горизонтах між водонепроникними шарами порід у межах великих геологічних структур (синкліналей, моно-кліналей). Такі структури, що утримують один або кілька водоносних горизонтів на великих площах, називаються артезіанськими басейнами (від назви франц. провінції Artcsium, де в XII ст. вперше в Європі була споруджена криниця, з якої брали напірну воду). Напірні води піднімаються вище рівня залягання, а при сильному напорі виливаються на поверхню або навіть фонтанують. Підземні води поділяють на прісні (до 1 г/л, або 1 %с), солонуваті (1—10 %с), солоні (10— 35, або 10—50 ‰) і розсоли (понад 35—50 %6). За температурою поділяють на переохолоджені (нижче 0 °С), холодні (від Одо 20 °С) і термальні (вище 20 °С). Підземна водна — це корисна копалина, особливо цінна тим, що має властивість відновлюватися в природних умовах і в процесі експлуатації. Кількість підземних вод оцінюється їхніми запасами — кількістю води, яка може бути одержана з водоносного горизонту, джерела за добу. Залежно від якості є вода питна і технічна. Джерело (ключ) — природний вихід підземних водна поверхню суші або під водою, на дні рік, озер, морів. Джерело з'являється там, де водоносний горизонт пересікається земною поверхнею (у зниженнях рельєфу, на схилах ярів, балок тощо). Гейзер (ісландське geysir, від geysa — хлинути) — джерело, яке періодично викидає фонтани гарячої води і пари. Гейзерськ их джерел багато в Ісландії, на Камчатці, в Новій Зеландії, США. Використання підземних вод і джерел Підземні води — це частина водних ресурсів Землі; загальні запаси підземних вод суші становлять понад 600 млн.км3. На них припадає 4 % від загального обсягу гідросфери планети. Прогнозні ресурси підземних вод в Україні, придатних для побутового і господарського використання, становлять 21 км3/рік. Вони мають велике значення в природі та господарській діяльності людини. Це найважливіше джерело живлення рік та озер; забезпечують рослини вологою і розчиненими в ній речовинами. Широко використовуються людиною для господарсько-побутових, промислових і сільськогосподарських цілей. Із термальних вод одержують багато різних хімічних речовин (йод, глауберову сіль, борну кислоту, різні метали). Теплову енергію підземних вод використовують для обігрівання будинків, теплиць, одержання енергії; підземні води застосовують для лікування цілого ряду захворювань людини.