Гусак

Гусак, -ка, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Нп. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачок.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ГУСАК, а, чол. Самець гуски. Соломія зупинилась на мить, щоб подивитись здалеку, як дикий гусак старанно укладав пір'ячко на голові самички (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 361); * У порівняннях. Старі клавіші засичали, як гусаки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 55).

Ілюстрації

x140px