Богомаз

Богомаз, -за, м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БОГОМАЗ, а, чол.

• 1. Той, хто малює ікони; іконописець. Послав [цар] гінця до богомаза, Щоб мальовання [малювання] накупить (Іван Котляревський, I, 1952, 170); На.. щоці богородиці ясно було видно відбиток пальця.. Богомаз-маляр, який «оновляв» ікону, необережно доторкнувся пальцем до свіжої фарби (Олесь Донченко, III, 1956, 176).

• 2. розм. Поганий художник.

• 3. Ікона, намальована малярем-іконописцем. На стіні розвішані довкола Дерев'яні давні богомази (Іван Франко, XI, 1952, 113).

Ілюстрації