Відпадати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:51, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відпадати, -даю, -єш, сов. в. відпасти, -паду, -деш, гл. Отпадать, отпасть. Шпаруна відпала, треба замазати. Харьк. Кислиці поїла й оскома напала й охота одпала. Грин. ІІІ. 232. Відпасти права, ласки. Лишиться, потерять, утратить право, расположеніе. Щоки відпали. Лицо обрюзгло.
