Акація
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:49, 1 грудня 2013; Рошинець Маргарита (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Ака́ція (Acacia)
-рід рослин родини бобових.Дерева або чагарники, рідко з колючками на стовбурах. Лисття подвійно розсічені, складаються з численних дрібних листочків або листоподібних утворень. Квіти дрібні, численні, в головчастих суцвіттях або циліндричних кистях, прямостоячі або пониклі, жовті або біло-жовті.
Словник української мови Бориса Грінченка
Ака́ція, -ції, ж. Раст. Акація, Acacia. ЕЗ. V. 246. Тільки де-не-де стоїть довгошия вишня, безлиста акация попід кращими хатками. Левиц. І. 91. Жо́вта ака́ція. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. Бі́ла ака́ція. Robinia Pseudo-acacia L. ЗЮЗО. І. 134.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АКАЦІЯ, ї, жін. Назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками. Гаряче повітря було повне гострих пахощів акацій і розливало якусь розкіш на ввесь двір (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Одеса лежала на крутому узгір'ї в садах акацій і каштанів (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 65). Біла акація — дерево з пахучими білими квітками. У нас (себто у кубанців) уже одцвіла біла акація (Володимир Самійленко, II, 1958, 466); Жовта акація — чагарник з жовтими квітками. Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації (Нечуй-Левицький, II, 1956, 38).
- Великий тлумачний словник сучасної української мови
акація — назва кількох видів посухостійких дерев або кущів з білими чи жовтими квітками; символізує дружбу, дружні, приятельські стосунки. А де акація росте — там, так і знайте, в глибині під піском поховані родючі ґрунти. Отже, сміливо в тих місцях садіть виноград... (О. Гончар); у сполученнях: біла акація — різновид акації — дерево з білим суцвіттям; використовується в народній медицині; мед із неї світлий, приємний на смак, має цілющі властивості; жовта акація — різновид акації — кущ із жовтим суцвіттям; за народною прикметою,— «коли сильно пахнуть квіти жовтої акації, а довкола них густо в’ються комахи — на дощ і негоду».