Віднога
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:50, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Віднога, -ги, ж. 1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукавъ рѣки. Желех. 3) Отрогъ горы. Желех.