Істота

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Істота, -ти, ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зродувіку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб’яча істота була. МВ. І. 2) Натура. Панську ’стоту не переробиш. МВ. І. 99.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ІСТОТА, и, жін. Живий організм; людина, тварина. Мої очі.. ані на хвилину не відривалися від тої загадкової істоти (Іван Франко, II, 1950, 95); Ні доріжки, ні найменшого сліду присутності хоч якої живої істоти (Гнат Хоткевич, II, 1966, 272); На такому раціоні жодна істота не виживе (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 97); // у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. До серця б'є гаряча хвиля; дика, непереможна згага життя.. сповняє усю його істоту.., (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Дивне діло тая філологія! ніколи ніяка наука не могла заволодіти цілою моєю істотою так сильно, як вона (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 592); Дух руйнування був противний його істоті (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 391); // з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо. — Може, його на добре й учено, та, мабуть, панську істоту не переробиш! (Марко Вовчок, I, 1955, 66); Жінка робила враження затурканої, забитої істоти, що, мабуть, на другий день після весілля вже була віддана під владу свого чоловіка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 52.

Словник синонімів

ІСТОТА (жива) сотворіння, створіння, жм. творіння, р. дихання, о. душа й тіло; (- людину) жива душа; П. характер, норов <н. панська істота>.

==ІСТОТА (жива) сотворіння, створіння, жм. творіння, р. дихання, о. душа й тіло; (- людину) жива душа; П. характер, норов <н. панська істота>.== ІСТОТА

усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.). 1. Надзвичайно, дуже пристрасно. Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде); — А святий для нас хліб... художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко). 2. Надзвичайно пристрасний. — Не люблю (панночки) рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка).


Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа