Щербина
Щербина, -ни, ж. Зазубрина, брешь, изъянъ. Як умре дитина, то мала щербина; а як тато або мама, то велика яма. Ном. № 9371. Ум. Щербинка.
Зміст
Сучасні словники
ЩЕРБИНА ЩЕРБИНА, и, жін. Зазублина, заглибина на чому-небудь. Що зроблю я, меч піднявши В ім'я свого права, Коли ще не вспів махнути, А вже є щербина... (Павло Грабовський, I, 1959, 522); Вдалині, в синяві небес, понуро чорніють щербини в останках тисячолітнього замку (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 51); Образно. Дехто гадає, що досягнута мета виправдає все. Ні, не виправдає, бо хибні засоби можуть нанести щербини в людські душі (Юрій Мушкетик, Серце... 1962, 118); // Отвір у роті, що утворився на місці відсутнього зуба.
- Зазубрина, неровность в виде маленького углубления. Щ. на доске, на металле.
- Рябинка, маленькое углубление на коже. Щ. на лице.
- Пустота между зубами на месте отсутствующего зуба. Рот со щербиной.
Щербина - ЩЕРБА ДО ЩЕРБАК ОВ ЩЕРБАТ ЩЕРБАТОВ ЩЕРБАТИЙ ЩЕРБАТИХ ЩЕРБАЧЕВ ЩЕРБИН А ЩЕРБИНИН ЩЕРБИНЦЕВ ЩЕРБА Щербинщербак, щербатий, щербач - людина , позбавлена одного або декількох передніх зубів . У Війні й світі Л. Толс того описаний партизан Тихін Щербатий, прозваний так не даремно: посмішка його відкрила недолік зуба. (Ф) Щербаков Основа прізвища - загальне щербак - збитковий , з особою, поритою слідами віспи, або без зуба й т.п. Але в Сл. Даля наведені, крім того, і інші значення слова щербак - користолюбець , хапуга ; однокінний візник (багаттям.). Прізвище існує й у формі Щербак. Щербатов По батькові від іменування щербатий, тобто з яким- або фізичним недоліком (див. Щербаков). В XVI в. Щербатий - складова частина імен багатьох князів ( Андрій Щербатий, Федір Щербатий, Василиса Щербата й ін.). Характерно, що прізвище частіше зустрічається на захід від Москви або північніше її. Щербинин Значення основи те ж, що й у прізвища Щербаков. (Н) Щербинцев - від географічної назви, Щербачев від щербач - задира , грубіян ..(Э) Веселовский в Ономастиконе приводить ще пояснення :щербатий - задерикуватий , примхливий .