Ящурка

Я́щурка, -ки, ж. 1) = Ящірка. О. 1862. IX. 33. Прилізли гадюки, жаби, ящурки. Рудч. Ск. II. 59. 2) Саламандра ( — самка?). Вх. Лем. 488. См. Ящур 2.

Сучасні словники

ЯЩУРКА. Академічний тлумачний словник

ЯЩУРКА, и, жін., діал. Ящірка. Вся її постать нагадувала ящурку, — тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка, III, 1952, 714).

ЯЩІРКА, и, жін., зоол. Невеликий плазун з видовженим тілом, покритим дрібною роговою лускою, і з довгим хвостом. Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 290); Попеляста ящірка хутко й нечутно вислизнула з-під каменя (Олесь Донченко, II, 1956, 287); Ящірки перелякано кидалися з-під ніг і гинули під кінськими копитами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 183); * Образно. [Сестра Серахвима (сама собі):] У-у! ящірка! Он уже зморшки під очима складаються, а вона ще кожному зіки [зіньки] витріщає (Панас Мирний, V, 1955, 103); Козаков поповз між камінням, ледве помітний, сіро-зелений, як степова ящірка (Олесь Гончар, III, 1959, 106).

Ілюстрації

Див. також

Загальна довжина сягає до 16 см. Тулуб зверху часто має яскраві кольори, здебільшого зелений. Черево жовтуватого, лимонного забарвлення. Статевий диморфізм проявляється у різних кольорах самиці та самця, останній темніший. Тулуб стрункий, хвіст досить довгий. Має здатність відламуватися при небезпеці. Шкіра вкрита дрібною лускою. Голова зверху має правильно розташовані щитки, які лежать поверх зрослими із черепом кістяними пластинками — остеодермою. На хвості луска утворює правильні кільця. Є в наявності стегнові пори. Очі мають подільні повіки, на нижньому розташовано прозоре або напівпрозоре віконце. Скронні дуги добре розвинуті.

Джерела та література

• Ящірка (рід), з матеріалів Вікіпедії
• Ящірка зелена