Щипавка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:03, 30 листопада 2013; Наталія Розінкевич (обговорення • внесок)
Щипавка, -ки, ж. 1) Насѣк. а) Хвостовертка, хищникъ, Staphilinus. Вх. Пч. І. 7. б) Дитикъ, водяной хрущъ, Dyticus. Вх. Пч. І. 6. 2) = Сікавиця. Вх. Пч. II. 19. 3) Приборъ для срыванія плодовъ съ дерева.
Зміст
Сучасні словники
Щипавка Академічний тлуиачний словник
ЩИПАВКА, и, жін. Комаха, що має видовжене плоске тіло з недорозвиненими придатками у вигляді кліщів на задній частині черевця. Відчула Лукія, що запекло їй у руці біля ліктя. Неначе щипавка вкусила і вогонь лишила в тому місці (Іван Ле, Мої листи, 1945, 48).