Відлучати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:48, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відлуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. відлучити, -чу, -чиш, гл. Отлучать, отлучить, разлучать, разлучить, отдѣлять, отдѣлить. Од жінки одлучив (змія). Мнж. 9. А тепер я заручена, од челяді одлучена. КС. 1883. II. 371. Відлучати дитину. Отнимать ребенка отъ груди. Відлучати теля, ягня. Взять сосуна отъ матки, чтобы пересталъ сосать. Одлучи теля од корови. Левиц. І. 246.
