Водохреще

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Водохреще и мн. Водохрещі. Праздникъ Богоявленія. Ном. № 11217. ХС. І. 73. Пішла, хрести всюди на Водохрище пописала, скотину покропила. Г. Барв. 337. Иногда во мн. ч. водохрища. Водохрищ.... дождать. О. 1862. IV. 89.

Сучасні словники

SLOVOPEDIA ВОДОХРЕЩА див. Водохрещення

  • ВОДОХРЕЩЕННЯ

Те саме, що освячення води

  • водохрещення

іменник середнього роду

  • ВОДОХРЕЩЕННЯ

і Водохрестя, Водохреща, Водохреще, Водохрещ див. Богоявлення Господнє Водохреще, а, сер., ВОДОХРЕЩІ, ів, мн. Церковне свято 19 січня на пам'ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа. — Пішла [челядка], хрести всюди на водохреще пописала, скотину покропила (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 337).

Ілюстрації

Водохреще.jpg [1] Водохреще1.jpg [2] Водохреще3.jpg [3] Водохреще4.jpg [4] Водохреще5.jpg [5] Водохреще6.jpeg [6]

Див. також

Водохреща.

  • Паломницьку літературу представляє «Житіє і ходіння...» ігумена Данила. Автор намагається писати старослов’янською мовою, яку, очевидно, як духовна особа, знає досконало, але, вийшовши за межі перекладних текстів, часто не знаходить ні слів, ні форм для описання об’єктів, а тому вдається до засобів відомої йому розмовної мови. У зв’язку з цим віднести «Житіє і ходіння...» до високого стилю, мабуть, уже не можна. Це стиль середній, який однаковою мірою поєднує в собі старослов’янські і східнослов’янські особливості. Фонетика цього твору тяжіє до давньоруських рис. Голосні неповного творення в сильних позиціях послідовно передаються через о та е, в слабких позиціях вони, як правило, не засвідчуються, юси не вживаються (хоч треба взяти до уваги, що досліджуваний текст — копія XV ст.), замість жд і щ часто вживаються східнослов’янські відповідники ж і ч: хужчии, без вожа, ражаеться, печерка (і в печерку), дажь, доверечи, побЂжаи, досячи та ін; замість початкового є виступає о (одва), замість ю — у (угь). У творі багато спільносхіднослов’янських слів, таких як дружина «військо», «озброєний загін», дуплястый «порожній усередині», «полий», стогъ «стіг», червоточина «червоточина», скутъ «шмат тканини», «пола одягу»,верещати «голосно кричати», «верещати», водокрещный — складник сполучення водокрещный праздникъ,тобто «водохреща». Тут же засвідчуються окремі слова, запозичені з грецької і латинської мов. Це, зокрема,калиги — лат. caliga «вид взуття», кокнитъ — гр. κοκκχινα «світло-червоний одяг», пардусъ — гр. πάρδος «барс», «пантера», коропіє — лат. cyprinus, carpio «коропи».

[7] [8]