Ворін

Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. Ворінець. Ой по дівчині отецьмати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.

Словники

Літературне слововживання

ВОРОНА , ВОРОН , ҐАВА , ГАЛКА ВОРОНА – ВОРОН – ҐАВА – ГАЛКА Ворон, -а. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір’ям, що живе якомога далі від осель, переважно в лісі.

Фразеологічний словник української мови

ВОРОНА

воро́н (га́лки́, га́ло́к і т. ін.) лічи́ти, зневажл. Нічого не робити, не працювати, ледарювати. — Матері можна й .. галки лічити, бо вона стара та підтоптана, а дочка повинна працювати. Роби, бо ти ще молода (І. Нечуй-Левицький).

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)

Во́рін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. Ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВОРОН 1, а, чол. 1. Великий хижий птах із блискучим чорно-синім пір'ям, що живе подалі від осель (переважно в лісі). На стрісі, край угла [рогу] селянської хати, Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Іван Франко, XIII, 1954, 94); Чорний ворон кричав на верхівці обпаленої блискавкою сосни (Олесь Донченко, III, 1956, 110). ♦ Ворон ворону ока не виклює — один одному не буде шкодити. Пан і старшина — як брати рідні! Ворон ворону ока не виклює (Панас Мирний, II, 1954, 85).

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Воронові (Corvidae) — широко поширена родина птахів ряду горобцеподібних (Passeriformes), що включає таких птахів як ворони, граки,галки, горіхівки, круки, сороки і сойки. Родина складається з 115 видів птахів (26 родів), представлених на всіх континентах крім Антарктиди. Це зазвичай великі птахи у порівнянні з іншими горобцеподібними, більшість мають помітну зовнішню схожість. У багатьох представників родини оперення чорне, але є і яскраво забарвлені види. Харчуються переважно комахами, частково зернами. У крупних північних видів значне місце займає полювання за яйцями і пташенятами інших птахів, пошук падалі й збір різноманітних інших типів їжі.

«Поетика і психологізм творчості Василя Стефаника»

Грім асоціюється сонною фантазією з шумом від розвалу будівлі, тим самим відображаючи деякі реальні сторони порівняння в стані активності окремих центрів кори головного мозку. Силу грому підсилює алогічний земний паралелізм – гора яка валиться. Порох, як символ великої поразки майстра, якому не суджено збудувати церкву й цим самим досягти величі своєї майстерності, піку кар’єри. „Тот дзвінок, що на самі горі стоїть, десь так дзвонить, але так жєлісливо, що аж! Сам дзвонить”. Сонна фантазія порівнює гору з церквою на якій дзвонить дзвін – не що інше як крик душі майстра, що через хворобу, йому прийдеться втратити найвеличнішій привілей його життя – збудувати церкву. „Десь я хочу підвестиси, а то мене церква геть привалила. Десь вода велика вчиниласи, десь по воді ворін, ворін таких пливає, що вода чернісінька”. Вода, як символ життя, але в цьому випадку це другопланова символіка, яка вказує тільки на те, що майстер видужає і житиме. В той же час напрошується відома українська приказка: „пішло все, як за водою”, що й являється основним символом даного моменту сонної візії. Ворон, як передвісник лиха, нещастя, горя, що й мало місце в житті героя. „Вода чернісінька” – це подальша плинність його життя, яке вже не райдужних відтінків, а тільки чорна будність беззмістовності, втрата смаку, сенсу і цілей життя, бо „гуцул поклав-таки церкву в Луговиськах, а мене світа збавив, збавив навіки...” [1, 22].

Фразеологічний словник лемківських говірок

Дуже ворін і вола звалят (Гл Гр). III.1.7