Відличка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:47, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, пришити квітку, ік зятеві одличку. Грин. ІІІ. 485.