Відлиг(ну)ти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:47, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Відлиг(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.