Правопис
Зміст
Словник Грінченка
Правопис, -су, м. Правописаніе, орѳографія.
Сучасні словники
Тлумачний словарь Ушакова 1. Система правил письма, властива той чи іншій літературній мові, орфографія (грам.). Реформа правопису. «Сюди, на зло правопису, вірші без міри, за переказами, на знак дружби вірною внесені (про альбоми).» Пушкин. Система письма, прийоми письма, що характеризують даний письмовий документ (філол.). Вивчити правопис якого-небудь пам'ятника писемності. 2. Те чи інше написання даного слова, даної категорії слів (грам.). 3. Знання правил письма, дотримання їх у написанні (розм.). Правопис у вас кульгає.
Большой Энциклопедический словарь ПРАВОПИС - те ж, що орфографія (в 1-му значенні). Орфографія (від грец. Orthos - правильний і grapho - пишу) - 1) правопис - система правил, що визначають однаковість способів передачі мови (слів, їх форм і значущих частин) при написанні. 2) Розділ мовознавства, що вивчає і розробляє систему таких правил.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Онлайн перевірка правопису Правпопис Вікіпедія
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Большой Энциклопедический словарь/редактор А. М. Прохоров/издательство «Большая Российская энциклопедия»,2002.
